і фармакологів.
- Чомусь він такий насуплений, - сказав асистент Визначальника, киваючи на
Бернарда Маркса.
- Через шість років було налагоджено широке виробництво на комерційній
основі - наркотик вийшов ідеальний.
- Давай-но подражнимо його.
- Ейфоричний наркотик викликає приємні галюцинації.
- Насуплений Маркс, насуплений Маркс, - від плескання по плечу Бернард
здригнувся й оглянувся: це тварюка Генрі Фостер. - Тобі треба прийняти грам
соми.
- Всі переваги християнства й алкоголю - і жодного їхнього недоліку.
“Убити б його, вбити!” - але вголос він тільки сказав: - Дякую, не треба, - і
відхилив піднесену пачку таблеток.
- Захотілося - і тут же влаштовуєш собі сомовідпочинок від реальності. І навіть
голова потім не болить і не засмічується ніякою міфологією.
- Бери, - наполягав Генрі Фостер. - Бери!
- Це практично забезпечує стабільність.
- Кубик соми ковтнем - і немає проблем, - сказав асистент Визначальника,
цитуючи уривок з простої гіпнопедичної мудрості.
- Лишилося тільки перемогти старечу неміч.
- Гади, гади! - зірвався Бернард Маркс.
- Ой, які ми злючі!
- Статеві гормони, переливання молодої крові, солі магнезії...
- І пам’ятай, що від усіх негараздів найкращі ліки - грам соми, - відійшли вони,
