І я махнув рукою слугам. Вони тихо вийшли, зачинивши за собою двері. Кос вийшов разом із ними, хоча міг би й залишитися.
Що ж це за джир такий, що його навіть Кос двічі поспіль чути не може?
– Джир про хитрозлостивого якшу Чена Анкора, про його чорні діяння й беззаконні таємниці, а також про біди, що обрушилися на Кабір і Мейлань через підступництво підлого якші, хай прокляне його Творець! – сповістив мандрівний співак несподівано високим голосом.
Юньер здригнулася, і я поспішив взяти її руку в свою…
Джир про хитрозлостивого якшу Чена Анкора.
– Проспіваю джир про Чена,
Чена із Анкорів Вейських –
Джир про те, як у дитинстві
Його вбив несамовитий
Лютий Бхімабхата Швета,
Усіх якшів повелитель,
І ракшасів цар страшний.
(…Я привітав сам себе з передчасною кончиною й приготувався слухати далі…)
Ріс спокійно Чен в Кабірі,
Груди матері смоктав він,
Рідних тішачи і близьких –
Вдачу лагідну він мав,
Та біда чекала люта
Тут, у серці емірату,
Чена із Анкорів Вейських,
Несподівана біда,
І свого вона діждалась
І ввійшла у дім Анкорів.
Біля ставу грався хлопчик,
Веселився Чендитина,
І не відав про кончину,
Приготовану йому.
Ракшас Бхімабхата Швета,
