перевтілювався бог Тот, голубкою зображували Ісіду. Один із найпоширеніших міфологічних мотивів — коли птахом перекидається людина, бог, демонічна істота.В українському фольклорі надзвичайно популярні пташині метаморфози. Перетворення на птаха (як і на камінь, дерево) здебільшого означає смерть. У казці "Царевичі Васильки" розповідається: пішла якось цариця до берега, сіла в човен зі служницями покататися. "Приїхали од берега так, як разів три палицею кинуть, човен перекинувся. Служниці потопилися, а цариця качкою зробилась і полетіла поверх води по морю. А то чарівниця їх перевернула, а сама стала як цариця". Далі йдеться про те, як мати-качка рятувала своїх дітей, що їх отруїла мачуха. "Прилетіла качка до того вікна, що шибочка вибита. Влетіла, стала жінкою. Підвела головку одному, потім другому, поналивала їм води в рот — вони й ожили". У казці "Дівчина-пташка" підстрелив парубок на полюванні дивну птицю. Поки доніс її додому, перетворилася вона на дівчину-кра- суню і стала йому за дружину. У багатьох казках качки, лебеді, голубки прилітають до озера, скидають пір'ячко й перекидаються на чарівних дівчат. Купаються, знову вбираються в пір'я і відлітають.Перетворюються на птахів і прокляті батьками діти. "Жили на світі чоловік та жінка, і в них було сім синів, але ті сини не жили в згоді, а завжди ворогували та билися поміж собою. Мати сердилася за те на них. Одного разу поїхав батько у ліс по дрова, а мати лишилася вдома з хлопцями — та за щось розсердилася на них, що не знала, як і вилаяти, та з гніву сказала, щоб вони гайворонами поставали. Але не встигла вона ще й сказати цього, а хлопці вже поставали гайворонами та й зникли десь далеко в лісі" (казка "Про братів гайворонів..."). На Поділлі вважали пугача перевертнем дитини, померлої нехрещеною.Птах символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини. Нею вона й відлітає, коли людина мре.Птахи — вісники, вони приносять людям різні повідомлення (й хороші, й погані), переважно здалеку або з чужини. Одна жінка розповідала, як помер на чужині її чоловік — тієї ночі прилетіла птиця і тричі крикнула під її вікном: "Ганько!". У журливій пісні молода жінка, котра, вийшовши заміж, опинилася далеко від рідних, просить качку:Ой попливи, вутко, проти води хутко,Та розкажи мому роду, що я помру хутко!ІВ іншій пісні розповідається про козака, який поїхав на чужину іітам загинув. Він просить насипати високу могилу, а в головах поса[дити червону калину:! Будуть пташки прилітатиі Калиноньку їсти,! Будуть мені приноситиЗ України вісти.Вважається, що весну із вирію приносять птахи. Із цим віруванням пов'язаний звичай, коли на свято Сорока мучеників або на Благовіщення (22 або 25 березня) господині печуть обрядове печиво пташиної форми — "жайворонків" та "буслові лапки".Родинні обряди, особливо весільні, насичені пташиними образами. Голубками з тіста прикрашають коровай. Живу курку приносила наречена в дім молодого, кидаючи її під піч як жертву домовику. Курку передавали через могилу як плату копачам, при цьому розраховували, що вона лапами розгрібатиме померлому дорогу на той світ.У давнину існувала ціла "наука" ворожіння на птахах. Як істотам, причетним до потойбіччя, їм приписували надзвичайні властивості. Насамперед, із потойбіччям пов'язані так звані "нечисті" птахи. До них належать чорнопері (ворони, сороки, галки), нічні птиці (пугач, сова, сич), хижаки (яструб, коршак), а також горобець і кажан: цю тваринку наші предки теж сприймали як птаха. Вважалося, що цими істотами обертається нечиста сила або що вони перебувають у неї на службі. Ними ж стають душі самогубців та дітей, померлих без хрещення. "Нечисте" птаство вігцує смерть, нещастя, хвороби.Інші птахи (здебільшого казкові) символізують мрію, долю, щастя. Легенда розповідає про двох братів — багатого й бідного. Якось бідний брат заночував на своєму полі. Під ранок прокинувся та й бачить: бігає полем якийсь птах. Неначе щось підніме, а тоді перебіжить на братове поле й кине. Підкрався чоловік до птаха і вловив його. "Що ти робиш?" — питає. А птах відповідає: "Я Доля твого брата. Я з твоєї ниви збираю зерно та переношу на ниву твого старшого брата, щоб у нього уродив хліб гарний".Або ось така казка про чарівного птаха. Жили собі два брати. Один розбагатів. Усе в нього йде як по маслу. А у другого хата згоріла, і в такі злидні впав, що ніяк не міг із них виборсатися. От якраз перед Новим роком пішов він у ліс по дрова, щоб діти не мерзли. Рубає гіллячки, а золотокрила пташка пурхнула та й сіла йому на плече. Узяв пташку за крила — вона не тікає. Пустив її в рукав та й приніс додому. Діти бавилися, пташка пурхала по хаті та й сіла на стіл. Пішла жінка взяти ложки, а там дукати. Бачать вони: де пташка сяде, там є дукати. І зажили вони щасливо. Та позаздрив багатий брат бідному й випросив у нього пташку начебто на якийсь час. А сам загадав жінці зарізати пташку й засмажити йому. І сталося так, що один із хлопчиків бідного брата з'їв серце пташки. Полягали спати, вранці встають — а в того хлопчика на подушці повно золотих дукатів.Свійська птиця й досі є ритуальною стравою в найзначніші дні родинного життя. А пташине яйце символізує життя, відродження, сонце, тому воно має таке значення у Великоднє свято, на Провідний тиждень. Людину завжди вражала таємниця народження з "мертвого" яйця. Ця таємниця підтримує і віру в її власне безсмертя. Півень
Найбільше вирізняє півня серед інших тварин те, що він птах жертовний. Із найдавніших часів, яких сягає людська пам'ять, півня повсюди топили, різали, кидали у вогонь, варили і їли,
