лелека його побачив, він високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали пташенята й мати- лелека... А садиба того господаря незабаром пішла з димом.Як і людина, лелека може плакати: "Бузьок дуже нудиться за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком, — розповідається в одній легенді. — Тому він і гніздо в'є на дахах, і сам живе близько коло людей. Ми часто можемо видіти, як бузьок журиться. Годинами на одному місці з опущеним дзьобом: він плаче й думає про своє людське життя". Сумує лелека й тоді, коли бачить чвари між людьми: "стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє".Лелеки належать до віщих птахів. Люди по них гадають на врожай, погоду, здоров'я, заміжжя та на інші житейські речі. Вважається, що добре бачити лелеку, коли він летить або ходить, погано — коли стоїть нерухомо на одній нозі.Широко побутує повір'я, ніби чорногуз приносить дітей. За давніми уявленнями, поява потомства асоціюється з водою. Ма
люків бусол знаходить у воді, виловлюючи їх своїм довгим дзьобом, і приносить матерям. Ластівка
Зв'язок лелеки з дітьми простежується в календарній та родинній обрядовості. Діти зустрічають лелеку як першого вісника весни вони просять у нього братика чи сестричку (приміром: "Бусь- ку, буську, принеси мені Маруську!"). Побачивши першого птаха, гукають до нього: "Лелеко-татку, збудуй у нас добру хатку та виведи діток". На день Сорока мучеників (22 березня) печуть обрядове печиво, присвячене пам'яті померлих дітей. Діти символічно спілкуються з птахами. Між ними ніби відбувається ритуальний діалог, у якому беруть участь дві групи дітей. Одні запитують, звертаючись до птахів: "Лелеко, лелеко, до осені недалеко, а де твої діти?". Інша група відповідає за лелеку: "До осені далеко! Я хатку зроблю і діток виведу, а восени у вирій полечу і діток заберу!".У Білорусі на обряд "бабиної каші" приходив "бусол" — ряджений у вивернутому кожусі з піднятими зв'язаними руками, які нагадували лелечий дзьоб. Він приносив ляльку — дитину — й обіцяв батькам новонародженого: "А калі добра будзєцє прасіць, то я буду іх (дітей, —
венної тріади). У міфах майя є ластівкоподібна богиня-оракул Те- ель-Кусам. Культурний герой давньокитайської міфології та легендарної історії Се з'явився на світ завдяки ластівці. Його мати Цзяньму пішла купатися й побачила ластівку, яка впустила яйце. Мати проковтнула ластівчине яйце, завагітніла й незабаром народила Се.В українській весільній пісні, яка співається на дівич-вечорі, йдеться про міфічну ластівку, яка "вивела діток-одноліток" — молодого й молоду; обрядовою піснею "малюються" три стіни камінні, четверта — золота:А на тій стіні да теремочок.На теремочку — да маківочка.На маківочці — да ластівочка.Ізвила гніздечко із чорного шовку.Да вивела діток да одноліток.Що перше дитятко — да красний Іванко!Що друге дитятко — молода Маринка! Ластівка в обрядових текстах є істотою, яка несе гарні вісті, пророкує то кохання, то багатство. Так, у купальських піснях ластівка є знаком народження кохання:Там ластовочка купалася.На бережечку сушилася,Дівка Марія журилася.Іще й рушників не наткала,А вже Івана сподобала.У щедрівці ластівка віщує господарю добробут і всілякі статки: Щедрик-щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка.Стала собі щебетати,Господаря викликати.Вийди, вийди господарю,Подивися на кошару...А в тій кошарі — багатство: овечки покотились, ягнятка народились.Відома легенда, в якій пояснюється, чого люди так шанують ластівку: бо як розпинали Христа, то ластівки крали цвяшки.Яєць ластівки не можна чіпати, а то буде ластовиння. А якщо воно вже є, а людина хоче, щоб зійшло, то треба, побачивши першу ластівку, обмити собі обличчя водою. Або сказати: "Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!".Згідно з повір'ям, ластівки на зиму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. 26 вересня (за старим стилем) ластівки залазять у воду, зчіплюються лапками й так зимують. Аж як навесні розтане лід і зігріється вода, вони тоді вилітають із води.Багато ластівок сняться до звістки. Бачити уві сні ластів'яче гніздо — знак, що в домі буде щастя. Сниться ластівка у гнізді — буде радість; залітає до хати — чекайте на добру новину. Голуб
Згідно з народними уявленнями, голуб — шашка чиста, свята, божа. За християнською традицією, голубом Дух Святий зійшов із неба під час хрещення Ісуса Христа. Тому в народі вірять, що голуб — улюблена шашка Господа і що він освячує воду, готуючи цим хрещення. Голуб — птах миру й любові, пара голубів символізує кохання та вірність