вогонь, а вечірню зорю — як дівчину Вакаріне,яка той вогонь гасить. Давні греки вважали, що зоря сидить на золотому троні, вбрана в червоні та золоті шати.Зоря в українському фольклорі — це символ дівчини, місяць — символ парубка. В українських обрядових піснях Зоря змальована як панна, дівчина-красуня. В неї біле личко, рум'яні щоки, чорні брови, руса коса. На світанку краля розсипає по луках і садах срібну й перлову росу. Росу бачить місяць, а краде сонце. Про це є загадка:Зоря-зоряниця, красна дівиця По церкві ходила, ключі загубила.Місяць зійшов — ключі знайшов.Зоря вишиває небо пурпуровими нитками, а діброва займається й палає, доки день не загасить. Очевидно, про таку дівчину-зо- рю співається у веснянці "Вербовая дощечка":Де ти, Насте, бувала, бувала,Як діброва палала, палала?Відром воду носила, носила,Дібровоньку гасила, гасила.Скільки в відрі водиці, водиці,Стільки в дівчат правдиці, правдиці...У колядках дівчина часто порівнюється із зорею:Ой ясна, красна калина в лузі,А ще красніша дівка Галочка,По двору ходить, як зоря сходить,По воду іде, як пава пливе,В сінечки ввійшла — сінечки сяють...Із зорею порівнюють гарну жінку, господиню:Ой ясна, красна на небі зоря,А ще найкраща в Івана жона.По двору ходить, як місяць сходить,В правій рученьці ключики носить...Зоря, як відомо, возвістила світові про народження Ісуса Христа. Вона з'явилася над вертепом у Віфлеємі, де народився Спаситель, і вказувала шлях до нього трьом царям зі Сходу, волхвам і пастухам. Саме тому в українських родинах на Святвечір діти так чекають першої зірки. А колядники ходять із семикутною або восьмикутною зорею, котра сяйвом і красою нагадує про віф- леємську зорю. Способів виготовлення різдвяної зорі існує дуже багато. Колись для цього частенько використовували сито, до якого кріпили "промені" зорі. Тепер способів побільшало: можна з тоненьких планочок або товстого дроту змайструвати каркас, який потім обтягнути папером чи тканиною, прикрасити фольгою, китичками з кольорових ниток, ялинковим "дощиком". Буває, зірку випилюють із фанери й обклеюють кольоровим папером. Найліпший варіант — коли зірка ще й обертається. У середину вставляють образок Діви Марії з Дитятком, а також свічку.
Зірки — це діти сонця. У казковій небесній родині, про Писанка „Зоря". Хопмщина ЯКУ розповідається в колядках,зірки — це діти сонця й місяця: Ясен місяць — пан господар,Ясне сонце — жона його,Дрібні зірки — то їх дітки.У замовляннях зустрічаються згадки про три зорі — вечірню, опівнічну, ранкову:Ви, зорі- зориці,Вас на небі три сестриці,Одна вечірня, друга полунічна, третя світова. Вечірня, зануди,Полунічна, зачепи,А світова раба Божого (ім'я)До раби Божої (ім'я) приверни.За легендою, зірки — це ангели, які сидять на сходах неба із запаленими свічками. Або ж — душі спочилих героїв та праведників. За іншими уявленнями, зірки — то душі живих. Кожна людина має на небі свою зірку. Коли людина народжується — Бог запалює на небі нову зірку-свічку. Отже, скільки душ живе на землі, стільки й свічок (зірок) горить на небі. Якщо людина живе на землі добре, то і її свічка горить ясним, чистим світлом. Якщо ж не
видряпалися на небо, аби Справжні ж ангели скидають їх назад на землю. Причому, впавши, чорти розливаються смолою, а хто в неї вступить — той захворіє на сухоти. Аби цього не сталося, треба проказувати слово "амінь" доти, доки не погасне зірка. Тоді вона загрузне в землю на стільки сажень, скільки разів було промовлене "амінь", і ніякої шкоди людям уже не зробить.шанується — свічка слабка і тьмяна. "Така моя планида", — кажуть про долю, маючи на увазі свою "небесну свічку".Коли людина помирає — її зірка падає назустріч душі, що відходить. За деякими легендами, падучі зірки — то нехреще- ні діти. Падаючи, вони кричать: "Кшту!", тобто: "Хреста!".Отож, коли хто побачить зірку, котра котиться з неба, повинен її перехрестити й дати ім'я — чоловіче або жіноче, залежно від того, хто саме побачив зірку. За іншими уявленнями, до падіння зірок причетний диявол: він дуже хоче поставити на небі і свою свічку. Але ангели, тільки-но помітивши дияволів вогник, скидають його з неба.А ще зірки, які падають — це чорти, котрі, схотівши бути як ангели "світити мирові’
Зображення зорі у вишивці
Чумацький шлях — це дорога, яка веде душі людей у потой- біччя. За легендою, від середини ця дорога розходиться у два боки: одна веде в рай, друга — в пекло. А птахам цей шлях указує, кущ летіти до вирію. Чумацький Шлях — Божа дорога, нею ходить Матір Божа, сам Бог, і їздить св. Ілля на своїй вогненній колісниці.По землі ж, орієнтуючись на зоряну дорогу, можна потрапити до Криму й далі, — до Єрусалима.Вважається, що побачити зірку уві сні — це знак того, що з'явиться наречена. Коли жінці сняться зірки — це її діти. А коли дівчині — подруги. Коли сниться, що падає зірка, — це вістка про смерть друга.
ІЬ
