- А скільки ж я мав з нею клопоту - й не питайте,- підтвердив пан Шефелін.
Еман-молодший не сказав нічого, але серце його сповнилося гордощами.
Після вступу ораторка перейшла до критичної оцінки сьогоднішнього матчу.’ Вона не приховувала думки, що склад
нашої національної команди виявився невдалим, і гостро критикувала винуватців, які послали в бій таких вояків.
(Вигуки: “Ганьба їм! Геть керівників!”)
- Жінка, а вміє так просторікувати!-дивувався пан Габаско.
- Що то за національна команда,- вела далі обурена ораторка,- коли до неї не увійшов жодний гравець з “Вікторії” (Жижков)?
(Гучні заперечення. Хтось кричить: “…Цього ще не вистачало! Таких задрипанців, жебраків убогих!” Метушня,
Вигуки: “Дайте йому! - Ні, кін каже правду! - Хай говорить далі! - Геть цю дівку!”)
У вирі обурення потонули слова ораторки. Панна Емілька просить, щоб їй дозволили висловити свої погляди. Але сум’яття зростає. Пролунали вигуки: “І це чехи? І це слов’яни? Соромтеся! Що на це скажуть за кордоном!”
І тут загорлав якийсь пан з чотирма бородавками на носі:
- Йдіть звідси, панночко, і дайте сказати комусь іншому. Не хочемо, щоб нас жінки повчали.
Еман виступив уперед і грізно спитався в чотирьох бородавок, що він має на увазі.
Власник чотирьох бородавок відповів:
- Це вже смішно, пане. Я не хотів образити панночку, але що може знати таке юне створіння? Я, наприклад, пам’ятаю, коли ще грали в беретах на голові, коли грали Кошек, Бйумрук та Бєлка, а панночки тоді ще на світі не було!..
Йан з чотирма бородавками завоював прихильність натовпу і з загального дозволу взяв слово. Тут пан Габаско-старший заклопотано висловив думку, що треба вже йти додому, що він не схвалює таких промов. Пан Шефелін погодився з ним.
Еман заспокоїв розбурхані почуття, узяв під руку Емільку, і наше товариство рушило в напрямку Жижкова.
НОЦА ЄВРОПА,
АБО ЯК ВИГЛЯДАЛИ Б КОРДОНИ ДЕРЖАВ,
КОЛИ Б МІЖНАРОДНІ СУПЕРЕЧКИ ВИРІШУВАЛИСЯ НА ФУТБОЛЬНОМУ ПОЛІ
