стіни, а коли сідатимеш, підтягуй штани на колінах. І тримайся так, як я тобі сказав!
Пан Шефелін похмуро дивився перед себе. Якісь смутні почуття пульсували в його нутрощах і плутали думки. Він боронився проти них, ковтаючи слину, аж кадик підскакував йому на шиї. Прудко ворушив бровами, а кінчики вусів стирчали у небеса.
Пан Начерадець був свідком. У чорному цісарському сурдуті він міг щодо ставності суперничати з будь-яким головою шкільної екзаменаційної комісії. В голові у нього була лише одна смутна думка: “Ну-у-у, і було це мені потрібно?” ~ Яке прекрасне видовище являє собою пані Начерадцова! Шовк мінливих барв огортає її імпозантну фігуру. Зачіска нагадує китайську пагоду. Округла шия перев’язана масивним золотим ланцюжком. Нижній край сукні облямовує
справжнє мереживо (сто двадцять крон за метр). Особлива прикмета: лорнет, яким нервово грає її пухла ручка.
- Ах,- зітхала вона,- я така схвильована, така схвильована, Ріхарде, послухай-но, я така схвильована…
- То не будь схвильована,- бурчить зачерствілий пан Начерадець,- чого ти так береш усе до серця? Чи ти наречена? Чи наречений? Ні. То МОБЧИ і ДИВИСЬ.
- Я знаю,- зітхнула дружина,- ти не хвилюєшся, тобі все байдуже, думаєш тільки за себе, а на інших тобі начхати. Ріхарде, подивись, нема в мене сажі на носі?
- Нема,- заспокоїв її чоловік.
- Ріхарде, подивись, наречена, немов лебідонька, коли згадаю, як ми одружувались, пам’ятаєш?.. Ріхарде, чи не розстібнувся в мене ззаду гаплик?
Стара панна тітка пурхала по кімнаті, як перепілка, безцільно переставляючи речі. Коли вона позирала на молоду, по її добрих щоках котилися чисті сльози.
Дядько Ігнац поривався розповісти один з своїх численних анекдотів. Всі один за одним відмовлялися його вислухати, аж поки нарешті він зупинився на панові Шефелінові, Той вислухав веселу історію з крижаним обличчям і пробурчав:
- Справді, діються ж різні дурниці на світі. Але мене ніхто не піддурить!
Був ще тут пан податковий чиновник Недома з дружиною, а видатний юрист Макс Начерадець повідомив, що прибуде безпосередньо до храму. х
Подружками були дві швачки з салону Шмальфусової” Вони хихотіли і штовхалися час від часу і безперестанку робили зауваження одна одній:
- Припини це, дівчино. Як тобі не сором?
Агент по стягуванню боргів Каудерс був другим свідком і одночасно розпорядником весільного обряду. Він працював швидко і сумлінно. Ось він подивився на годинника і сповістив: *
- Вже час. Рушаймо!
