Повз них знову промчав кельнер і на бігу кинув:
- Панове, пробачте, але про другий тайм я вам не зможу докладно розповісти. Гей, Франце, на другий стіл дайте каву з молоком! Скажу лише кілька слів про переможний гол Свободи, який вирішив долю матчу. Свобода, панове, метрів з двадцяти, хоча його тіснили захисники, вистрелив, наче з гармати, в правий кут воріт - уклінно вітаю, пане Карпе - найкрасивіший гол дня - кінець гри знову належить “Вікторці”, але на результаті - рахунок, будь ласка, зараз іду!-але на результаті це не позначилося - треба було бачити той гол, такий постріл! Та дама щось хоче.,.
ЕМАН МАЄ МІСЦЕ
- Не сумуйте, пане Габаско,- ласкаво умовляв Емана пан Начерадець,-раз ти, раз я, а колись наша Ганна, як то кажуть. Ви ж чули: “Вікторка” трималася добре і результат міг бути зовсім іншим.
Еман махнув рукою:
- Та я не про це! Це дрібниці, авжеж ми із вами ще не один матч побачимо. Маю інший клопіт.
- Які ще клопоти можете мати ви, молодий, нежонатий? Коли я був такий, як ви, о-о! Мої б клопоти на вас* скажу я вам, мої б клопоти на вашу голову. Торгівля йде не так, як належить, замовники ненадійні, скажу вам, пане, це неймовірно, але скільки разів я так думаю, пане, цілі ночі не сплю, ви знаєте, пане, не живу - мучусь, а кожен мені заздрить: “Що вам, пане Начерадцю”, але я нікому пічого, я знаю, що знаю, мені нема чого байки розказувати…
Еман пояснив, що його турбує: не працює, бо нема місця, а батько їсть поїдем. Звісно, старий має рацію, але ж остогидло слухати все одне й те ж.
- Місця не маєте? -¦ сказав пан Начерадець і замислився. Так минула хвилина. Чоло гладкого пана прояснилося:
- Місця! Чого ж ви мені одразу не сказали! Не біда, підете до мене. В мене ціла хура роботи. Повна крамниця людей, хто таке може витримати? Мені ж треба перепочити, я гадаю…
Так говорив пан “Начерадець і мало-помалу переконав сам себе в тому, що він мусить узяти Емана до своєї крамниці, якщо не хоче передчасно лягти в темну могилу від перевтоми.
Та насправді він просто хотів мати біля себе когось, з ким міг би балакати про спорт. Що стосується футбола, то пан Начерадець був самотнім удома. Сім’я і вся рідня, особливо з жіночого боку, згадували про цю його пристрасть з глибоким презирством.
- Значить, домовилися,- підвівся товстун, подаючи Еманові руку, . і додав суворо: - Завтра о сьомій щоб були в крамниці. Але в мене ніяких балачок на роботі, запізнень я теж не потерплю, знаєте, я…
Еман відповів, що все буде гаразд, і відкланявся,
МОЛИТВА ЗА “ВІКТОРІЮ” (ЖИЖКОВ)
Того вечора стіни міста Жижкова були оповиті чорним смутком. В усіх шинках велися палкі дискусії з приводу поразки червоно-смугастих. Поширилися чутки, що на Гарантовій вулиці якогось м’ясника грець побив. Проте дехто казав, що це від горілки. Багато громадян заприсягли-ся, що скільки жити будуть, ногою не ступлять на стадіон.
