~ На користь “Славки”, ясна річ!
РАХУНОК!
РАХУНОК!
РАХУНОК!
- Все ж таки,- щасливо зітхнув пан Начерадець.- Пане старший, розкажіть нам про той матч.
- До ваших послуг,- заторохтів кельнер.- Перша хвилина: “Славія” вибирає ворота і…
- Зачекайте,- перервав його пан Начерадець,- ми були на матчі аж до сімнадцятої хвилини, коли “Славія” забила чудовий гол. Потім… е-е-е… невідкладні справи Примусили нас покинути стадіон.
- Гаразд. Дальші десять хвилин належали жижковським. їхній напад затиснув захист “Славії” у залізне кільце, В той час обидва захисники вже видушили з себе все,
що могли. Планічка дістав можливість відзначитись: він насилу відбив на кутовий сильний удар Подразіла…
- Гей,-почувся голос,-другий стіл біля вікна, дайте рахунокі
- Рахунок, будь ласка,-вклонився кельнер і вів далі,-* подали кутовий, м’яч відбили. Зав’язалася боротьба в центрі поля. Чудово грав Плетіха, ви ж знаєте його фінти…
- Гей,- озвався голос наполегливіше,- рахунок!
- Рахунок, будь ласка,-сказав про себе кельнер і.провів рукою по лобі.- На тридцять сьомій хвилині першого тайзДа Громадка зіткнувся з Новаком. Суддя призначив штрафний удар.
- Проти “Вікторки”, звичайно? - суворо спитав пан Начерадець.
- На жаль, ні,- відповів розповідач,- проти “Славії”! Звичайно, це хибне рішення судді було сприйнято з обуренням досвідченими глядачами…
- Егей! Рахунок!
- Рахунок, хвилинку! - промимрив кельнер і розповідав далі схвильованим голосом.- Вільний удар виконує Мє-дуна. М’яч підхопив Женішек, зупинив, але перш ніж зміг його відбити, набіг Подразіл і а-а-а…
- Рахунок! Рахунок! Рахунок! Гей!
- До ваших послуг, рахунок! - захлинався кельнер.- Планічка необережно вибігає, і Подразіл забиває перший і останній гол “Вікторки”. Отакий дурний м’яч, пробачте, так з перемінним успіхом скінчився перший тайм, рахунок 1:1, пробачте, я мушу на хвилинку відійти, панове, перепрошую…
Кельнер зник, наче ящірка серед каміння. Пан Начерадець і Еман поринули в задумливе мовчання.
