ЕМАН
НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ ТАТОВІ
Старший Еман скоса поглядав на сина, міркуючи, що хлопець останнім часом щось йому не подобається.
Еман-молодший останнім часом сам собі не подобався. Щось його гнітило і збивало з пантелику.
Того дня вранці він узявся начищати взуття, але забув про черевик, якому мав надати блиску, і полинув думками кудись далеко-далеко. Еман старший застукав сина саме тоді, коли той плюнув у коробку з ваксою, але потім подивився на коробку затуманеним поглядом і поворушив губами.
- Так,- озвався старий,-тут напевне замішана дівчина.
Ці слова привели сина до тями. Він почав полірувати.
черевик з несамовитою енергією.
- То що,- знову повів старий,- попав у саму точку?
- І так, і ні,- відповів син.
- Так, звісно. Тепер ти вже маєш місце і почав тягатися з жінками,- почав нарікати батько.- Ото біда з цим йолопом!
- Кому вже лаятись, але не вам,- відповів Еман пихато,- що> ж до дівчат, то ви могли б і помовчати.
- Що, ти верзеш!-аж затремтів старий.- Ти-и-и! Я тобі покажу. Що там було з дівчатами?
- Я не знаю, що було,-відповів Еман,-ви самі почали.
- Ти не вивертайся, а скажи прямо. Ти маєш мене за бабія, або як ти собі розумієш?
- Я нічого не розумію. Я тільки кажу, що деякі люди, котрі тільки те й думають, що про вдів, іншим закидають про дівчат.
- А-а-а,- заверещав Еман-старпшй,- то ти так?
- Без скандалів,- зухвало відповів Еман-молодший,- я в цьому не винен, якщо ваше серденько заговорило. Не ремствуйте, і бажана вдова буде ваша.
- Ось я жбурну в тебе чим попало, ти, калійо нещасний! Я тебе навчу поводитися, негіднику. А що стосується вдови, то я тобі скажу, до речі… Я знаю, що собою являють жінки. Про вдову я не думаю, але коли б це мало статися, то ти сам мене до цього доведеш, бо з тобою вже не можна витримати. Я для тебе ніщо, а вдова тобі відповість так, що ти своїх не впізнаєш…
