- А на коли ви хочете мати костюм?
- Мені він потрібен на неділю,- відповів чоловік з рудими вусами,- Тому що,- додав він і меланхолійно потяг-пуп носом,-в неділю я одружуюся. То щоб не голодранцем пішов до олтаря.
У вдови заіскрилися очі, вона аж запроменилася внутрішнім жаром. -
- То пан одружується?- защебетала пані Уголічкова.- Це славно, це славно. Це добра новина! Пан хоче бути красивим, коли поведе свою суджену до олтаря!
- Який там красивий..,- заперечив рудовусий холодно,- що в мені красивого?
- О, пан ще справжній франт!-заволала захоплено вдова.- Гадаю, що панна наречена буде рада…
- Яка там панна, яка наречена?- забубнів пан Гатл.
- Адже це прекрасна річ, вести ту, котру ви обрали серцем, до олтаря.
- Не бачу, що в цьому прекрасного?-розлючено заперечив пан Гатл.
- Не кажіть, пане… Коли я чую про весілля, я сама не своя роблюсь, бо в мене добре серце, і мені хочеться плакати, не знаю чому. Боже, коли знаходяться два серця, які б’ються лише одне для одного, дві душі, які розуміють одна одну… Нема нічого вищого од кохання, пане, не кажіть.
- Все це дурниці!-заіржав чоловік з рудими вусами.
- То чому пан жениться, коли не визнає кохання? - сумно спитала вдова. .
- Чому женюся,-повторив пан Гатл,- тому що мушу! Ми живемо з нею десять років громадянським шлюбом і нажили вже чотирьох дітей. А вона все торочить: “Зробите ви колись порядок чи не зробите? Не зробите, то відступіться од мене!” Ну, то я, щоб не казали… Я не люблю цього… То я й оголосив про весілля, все одно життя пропаще…
Він узяв капелюх і повернувся до пана Габаска:
- Так значить у неділю, пане майстре, так?
- У неділю матимете вбраннячко, можете бути спокійним!- заторохкотів кравець.
Рудовусий пан пішов важким кроком.
У дверях він ще раз повернувся, подивився на вдову і сказав:
- Людина прийшла до кравця, а її допитують, наче в поліцейському відділенні,- і грюкнув дверима.
Вдова подивилася на місце, де щойно стояв чоловік з рудими вусами, і похитала головою.
- Такий дивак! Замість того, щоб радіти весіллю, він кривиться, наче оцту ковтнув. У іншого розігралися б усі струни в душі, а в грудях розбурхалися б почуття, а в нього ні… Чого одружуєшся, бовдуре такий, коли тобі не хочеться? Я б такого
