молодиків на канапі, однак, списавши цю тишу на свою глухість і підсліпуватість, він рушив до гардероба, і враз за його спиною пролунали слова: «Гардероб не працює!».

- Що? - обернувся до вахтерки старий.

Натомість вахтерка, розважливо відклавши набік газету «Факти», прохекалась і вже твердіше заявила:

- Вєшалкі нєт! Гардероб нє работаєт!

- Пардон, - розвів здивовано руками Степан Петрович, - а де ж роздягатися?

- Тепер артисти та всі працівники роздягаються на робочих місцях...

- А чому гардероб не працює? - обережно запитав він.

- Тому, що його поєднують із буфетом і будуть робити велике артистичне кафе чи ресторан. Гардероб забирають під розширення торгівельних площ.

- Як ви сказали? - з відразою примруживши очі, досить саркастично перепитав Сергій Петрович, а двоє молодиків на канапі пихнули сміхом: от дурний старий не розуміє, що «вє-шалкі тут уже нєт!».

- Шо сказала, то сказала, - нагло заявила вахтерка і, знову ухопивши газету, продовжила читати статтю про те, як на Оболоні, поруч з її домом, один хлопець вирізав за 100 доларів цілу родину.

- Послухайте, шановна... - Сергій Петрович рушив до вахтерки з твердим наміром пояснити цій хамці та нахабній дурепі, хто він такий і як до нього слід ставитися, але наштовхнувся животом на щось тверде і, невдало відсахнувшись тулубом, забив собі стегно. Що за чорт!

- Вам що, повилазило? - виперши банькуваті очі, щиро здивувалася вахтерка. - Хіба не бачите - турнікет стоїть?

А й справді, глянувши униз, Сергій Петрович побачив, як у тумані, якусь перепону до входу в театр, якої тут від початку часів не було. Тоді він поліз у кишеню, вийняв звідти футлярчик і вдягнув на ніс золотаві окуляри за модою 60-х років.

- Що за чортівня? - промовив гнівно. - Що, чорт забирай, робиться у театрі? Нащо тут встановили цей паркан?

- Пропуск?

-Що?

- Пропуск є? - крижаним тоном спитала вахтерка, не відводячи від старого наглих очей.

- Ах ти, сучко, нахабна! - старий ветеран не став стримувати себе в міцних висловах, бо, не дивлячись на вік, був натурою запальною і любив називати речі своїми іменами. - Пізда хуєва! Я тобі зараз влаштую пропуск, кобила ти недойобана! А ну клич давай начальника охорони, йоб твою мать!!!

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату