самозбереження. У час Першої світової війни отруйні гази застосовували на полі бою, але їхня ефективність виявилась невеликою. Напрям вітру часто було неможливо передбачити, тож хмара газу могла повернутись до військ самого ініціатора. Військовий ефект від отруйних газів здебільшого зводився до залякування противника, радше ніж завдання йому реальної шкоди. Жодного вирішального бою не було виграно за допомогою отруйного газу. І навіть у пік холодної війни обидві сторони усвідомлювали, що застосування отруйних газів і біологічної зброї може мати непередбачувані наслідки і легко призвести до ядерного конфлікту.
Усі міркування, викладені в цьому розділі, торкалися маніпулювання генами, білками й молекулами. Відтак природно постає наступне запитання: наскільки можливо маніпулювати окремими атомами?
Наскільки я можу судити, принципи фізики не заперечують можливості створювати об'єкти з окремих атомів.
- РІЧАРД ФЕЙНМАН, ЛАУРЕАТ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ
Нанотехнологія дала нам інструменти, щоб грати з найменшими структурними елементами природи - атомами й молекулами. Усе складається з них, і можливості створювати щось нове видаються безмежними.
- ГОРСТ ШТЬОРМЕР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ
Значення безмежно малого безмежно велике.
- ЛУЇ ПАСТЕР
4 НАНОТЕХНОЛОГІЇ
Опанування знарядь праці - найвище досягнення, що відрізняє людину від тварин. Згідно з античною міфологією, цей процес розпочався, коли Прометей, співчуваючи людям, викрав з печі Гефеста дорогоцінний вогонь. Цей вчинок розлютив богів. Аби покарати людей, Зевс удався до хитрощів. Він попросив Гефеста викувати з металу скриньку й гарну жінку. Гефест створив статую жінки, дав їй ім’я Пандора, оживив її чарами й наказав ніколи не відчиняти скриньки. Одного дня Пандора не витримала і з цікавості таки відчинила скриньку - і випустила звідти в світ усі вітри хаосу, лиха і страждання. У скриньці залишилась тільки надія.
Отже, з божественної печі Гефеста вийшли і мрії, і страждання людства. Сьогодні ми розробляємо кардинально нові пристрої, що мають стати найдосконалішими знаряддями, “скутими” з окремих атомів. Однак невідомо, що вони нам принесуть: вогонь просвітлення й знання чи вітри хаосу.
Упродовж усієї історії доля людства залежала від володіння знаряддями праці. Коли багато тисячоліть тому люди винайшли лук і стріли, це означало, що тепер вони зможуть метати зброю на значно дальшу відстань, ніж раніше; в результаті полювання стало ефективнішим і їжі стало більше. Коли близько 7000 років тому люди навчились обробляти метал, це означало, що з часом вони зможуть змінити земляні й солом'яні халупи на чудові будинки, що височітимуть над землею. Незабаром на місці лісів і пустель постали імперії, збудовані металевими знаряддями.
А сьогодні ми впритул наблизились до опанування ще одного типу знарядь, набагато потужнішого за все, що було досі. Цього разу ми маємо здобути владу над самими атомами, з яких створено все. Можливо, ще до кінця цього сторіччя ми заволодіємо найважливішим знаряддям, яке тільки можна уявити, - нанотехнологіями, що дадуть нам змогу маніпулювати окремими атомами. Це може спричинити другу промислову революцію, оскільки молекулярне виробництво створить нові
