Фізика майбутнього

Передбачити наступні кілька років, не кажучи вже про ціле сторіччя, - надскладне завдання. Втім, це завдання змушує нас задуматись про технології, які колись змінять долю людства.

У 1863 році видатний письменник Жуль Вєрн здійснив свій, мабуть, найамбітніший проект. Він написав пророчий роман із назвою Париж у XX сторіччі, де застосував усю силу свого надзвичайного таланту, щоб передбачити наступне сторіччя. Прикро, але рукопис загубився десь у тумані часу, аж доки правнук письменника випадково не натрапив на нього в сейфі, де той пролежав, надійно захований, майже 130 років. Зрозумівши, який скарб він знайшов, правнук опублікував рукопис у 1994 році, і той став бестселером.

У далекому 1863 році давніми імперіями все ще правили королі й імператори, а нужденні селяни тяжко працювали на полях. Сполучені Штати виснажувала руйнівна громадянська війна, що мало не роздерла країну надвоє, а паровий двигун щойно починав змінювати світ. А Жуль Берн передбачив, що 1960 року в Парижі будуть скляні хмарочоси, кондиціонери повітря, телебачення, ліфти, швидкісні поїзди, автомобілі на бензині, факсимільні апарати і навіть щось схоже на інтернет. Жуль Берн змалював життя в сучасному Парижі з дивовижною точністю.

Це не було простою випадковістю, бо вже за кілька років письменник зробив іще одне неймовірне передбачення. У 1865 році він написав роман Із Землі на Місяць, де передбачив у всіх деталях політ наших астронавтів на Місяць, який відбувся лише через 100 років у 1969 році. Письменник передбачив розмір космічної капсули з точністю до кількох відсотків, місцезнаходження пускового майданчика у Флориді неподалік від мису Канаверал, кількість астронавтів у капсулі, час тривання польоту, невагомість, що її відчуватимуть астронавти, і, нарешті, падіння капсули в океан. (Єдиною істотною помилкою Жуля Верна було те, що він доправив астронавтів на Місяць за допомогою гарматного пороху, а не ракетного палива. Проте ракети на рідкому паливі винайдуть лише ще через сімдесят років.)

Як Жуль Верн зміг передбачити наступні 100 років з такою неймовірною точністю? Біографи зазначають, що хоча сам Жуль Верн не був науковцем, він постійно знаходив науковців і засипав їх питаннями про майбутнє. Він зібрав величезний архів з інформацією про великі наукові відкриття свого часу. Жуль Верн краще за інших усвідомлював, що наука - це двигун, який підважує основи цивілізації і несе її в нове сторіччя з неочікуваними дивами й чудесами. Ключем до передбачень і дивовижних здогадок Жуля Верна було його розуміння сили науки, що змінює суспільство.

Іншим великим провісником технологій майбутнього був Леонардо да Вінчі, художник, мислитель і провидець. Наприкінці XV сторіччя він креслив прекрасні й точні схеми механізмів, що згодом заполонять небо: макети парашутів, гелікоптерів, дельтапланів і навіть літаків. Дивовижно: багато з його винаходів і справді могли б літати. (Однак його літальним апаратам бракувало ще одного компонента: двигуна потужністю хоча б в одну кінську силу, а той з’явився аж через 400 років.)

Не менш дивовижно й те, що Леонардо да Вінчі накреслив схему механічного арифмометра - на 150 років раніше, ніж створили його прототип. У 1967 році знайшли один загублений рукопис да Вінчі, в якому була схема арифмометра з тринадцятьма циферними коліщатами. Якщо повернути ручку, коліщата всередині оберталися по черзі, здійснюючи математичні обчислення. (Цей апарат сконструювали в 1968 році, і він функціонував.)

На додаток, у 1950-х роках знайшли ще один рукопис, де була схема воїна-автомата у німецько-італійській броні, який міг сідати й рухати руками, шиєю і щелепою. Його теж згодом сконструювали, і він теж запрацював.

Як і Жуль Верн, Леонардо міг передбачати майбутнє, тому що спілкувався з кількома прогресивно мислячими сучасниками. Він належав до тісного кола людей, що були на передньому краю інновацій. До того ж Леонардо весь час експериментував, конструював і креслив макети - це визначальна риса всякого, хто намагається перетворити задум на дійсність.