Фізика майбутнього

Ця віра - у те, що здоровий глузд, наука й інтелект колись звільнять нас від гніту минулого, - відобразилась у праці маркіза де Кон- дорсе Нарис історичної картини прогресу людського розуму (опубл. 1795 р.), яку дехто вважає найточнішим передбаченням майбутнього за всі часи. Кондорсе зробив чимало різноманітних прогнозів; усі вони на той час здавались єретичними, однак згодом усі збулись. Він передбачив, що колонії Нового Світу з часом звільняться з-під влади Європи й почнуть швидко розвиватись, успішно користуючись європейськими технологіями. Він передбачив кінець рабства в усьому світі. Він передбачив істотне зростання врожайності сільського господарства й поліпшення якості сільськогосподарської продукції. Він передбачив стрімкий розвиток науки, що принесе людству багато користі. Він передбачив, що колись ми станемо вільнішими від важкої повсякденної праці й матимемо більше дозвілля. Він передбачив, що колись контроль народжуваності набуде великого поширення.

У 1795 році не було жодної надії, що ці передбачення колись збудуться.

Бенджамін Франклін і маркіз де Кондорсе жили в часи, коли життя було коротке й жорстоке, а наука перебувала щойно на початковій стадії розвитку. Озираючись сьогодні на їхні передбачення, ми можемо належно оцінити той стрімкий поступ науки й технологій, що за останні кілька сторіч створив достатньо матеріальних благ, аби витягнути мільярди людей з мороку й дикунства минулого. Озираючись на світ Франкліна й Кондорсе, ми розуміємо, що з усіх творінь людства найважливіше - це створення науки. Наука витягнула нас із болота і вказала нам шлях до зірок.

Але наука не стоїть на місці. Як ми вже зазначали, до 2100 року ми здобудемо владу міфічних богів, яким колись поклонялись і яких боялися. Зокрема комп’ютерна революція дасть нам змогу маніпулювати матеріальними об’єктами самою силою думки, біотехноло- гічна революція навчить нас створювати живих істот практично “на замовлення” і продовжить тривалість нашого життя, а нанотехноло- гічна революція може нас навчити змінювати форму об’єктів і навіть створювати їх “з нічого”. І це все з часом може привести до виникнення планетарної цивілізації типу І. Отже, сучасне покоління - найважливіше з усіх, що будь-коли жили на Землі, оскільки саме від нас залежатиме, станемо ми цивілізацією типу І чи скотимося в хаос.

Однак наука сама по собі морально нейтральна. Наука - як двосічний меч. Один бік цього меча може бити по бідності, хворобах і невігластву, а інший може вдарити по людях. Проти чого і проти кого спрямований цей меч - залежить від мудрості тих, у чиїх руках він перебуває.

Айнштайн колись сказав: “Наука може визначити тільки, що є, а не що має бути, а поза цариною науки моральні оцінки, як і раніше, доконечні.” Наука розв’язує одні проблеми й водночас створює інші, але вже на вищому рівні.

Грубий, руйнівний бік науки ми побачили під час Першої й Другої світових війн. Світ із жахом дивився, як наука несе спустошення й смерть у небачених раніше масштабах, - з’явились отруйні гази, кулемети, запалювальні бомби, що винищували цілі міста, і насамкінець атомна бомба.

Але наука також дала людству змогу відбудувати міста, зруйновані під час війн, і забезпечити мир і добробут мільярдам людей. Справжня сила науки полягає в тому, що вона дає нам більше можливостей і більше влади - водночас залишаючи вибір. Наука підкреслює інноваційний, творчий і незламний дух людства - так само, як і наші разючі недоліки.

КЛЮЧ ДО МАЙБУТНЬОГО: МУДРІСТЬ

Отже, наше завдання - знайти мудрість, яка потрібна, щоб правильно орудувати мечем науки. Філософ Іммануїл Кант якось сказав: “Наука - це організоване знання. Мудрість - це організоване життя.”³ На мою думку, мудрість - це вміння визначити найважливіші питання сучасності, проаналізувати їх у багатьох різних ракурсах, а тоді вибрати те, що несе в собі якусь благородну мету і принцип.