могли вирішувати, що важливе, що дороге, що гарне, а що цінне. Без почуттів усе має ту саму вартість, і ми губимося від безкінечного вибору між варіантами, що важать усі однаково. Тож тепер науковці починають розуміти, що почуття - це аж ніяк не розкіш, а невіддільна складова інтелекту.
Наприклад, якщо подивитися тепер
Емоційні роботи можуть стати питанням життя і смерті. Можливо, в майбутньому науковці створять роботів-рятівників, яких посилатимуть на місця пожеж, землетрусів, вибухів тощо. їм доведеться ухвалювати тисячі ціннісних рішень стосовно того, кого й що рятувати і в якій послідовності. Оглядаючи місце катастрофи, вони будуть змушені визначати, які з усіх їхніх різноманітних завдань мають більший пріоритет, а які менший.
Емоції також посідають важливе місце в еволюції людського мозку. Якщо ви поглянете на найзагальніші анатомічні властивості головного мозку, то зауважите, що їх можна згрупувати у три великі категорії.
Спочатку маємо рептильний мозок, що розташований біля основи черепа, - він становить основну частину мозку рептилій. Примітивні життєві функції - збереження рівноваги, вияв агресії, захист власної території, пошук їжі — все це контролюється цією частиною мозку. (Іноді, коли ви пильно дивитеся на змію, а та пильно дивиться на вас, у вас з'являється моторошне відчуття. Вам цікаво, про що змія думає? Якщо ця теорія правдива, то змія, насправді, майже зовсім не думає - хіба що вирішує, вийде з вас обід чи ні.)
Якщо подивитися на вищі організми, то можна побачити, що в них мозок розширився до переду черепа. Наступний рівень - це мозок мавпи, або лімбічна система, що розташована в центрі нашого мозку. Вона містить такий компонент, як мигдалина, що бере участь у формуванні емоцій. Тварини, які живуть групами, мають особливо добре розвинуту лімбічну систему. Соціальним тваринам, що полюють групами, потрібні високі розумові здібності, аби розуміти правила зграї. Оскільки успіх в умовах дикої природи залежить від уміння співпрацювати з іншими й оскільки ці тварини не вміють розмовляти, то вони мусять передавати свій емоційний стан за допомогою мови рухів, хрюкання, виття й жестів.
І, нарешті, маємо передню частину мозку і зовнішній шар - кору головного мозку - шар, що робить людину людиною й керує раціональним мисленням. Поведінка тварин визначається переважно інстинктами й генами, тим часом люди мають кору головного мозку, завдяки якій можуть логічно мислити.
Якщо ця еволюційна прогресія правильна, то це означає, що почуття матимуть велике значення у створенні автономних роботів. Ті роботи, яких уже створено, імітують лише рептильний мозок. Вони вміють ходити, вивчати середовище навколо себе й хапати предмети - але не більше за це. З іншого боку, соціальні тварини розумніші за своїх побратимів із суто рептильним мозком. Емоції потрібні тварині, щоб навчитися жити в групі й опанувати правила зграї. Тож науковцям доведеться ще подолати довгий шлях, доки вони навчаться моделювати лімбічну систему й кору головного мозку.
Синтія Брізіл із Массачусетського технологічного інституту створила робота, що спеціально призначений розв’язувати цю проблему. Цього робота звуть
