“Захисту, Коренев. заклин. Довгочас. захист проти фізич., психіч., інформаційн. тиску всіх рівн. Чинний власн. - О., решта даних закрито Коренев. замовл. Захисту…”
- Ох ти, - сказав я сабаї. - Де ж твоя жага свободи? Закриті відомості з-під Захисту витягнути - адже це не в камінну трубу заповзти, правда ж?
Сабая, зрозуміло, не відповіла.
Третя закладка.
“…знах. під зах. Корен. закл. Захисту”.
Дуже добре. Я простежив фразу від початку; дрібні літери стрибали перед очима: нижче на сторінці саме почалося змінення тексту…
“Мармурова Печера - давнє схов. маг. артеф., згодом. розграбов. Тепер. часом М. П. знах. під зах. Корен. закл. Захисту”.
Я перечитав.
Я перечитав ще раз і дав можливість прочитати Орі.
Ми перезирнулись.
Усе-таки людина розумніша від замовляння. Замовляння, можливо, сильніше - та людина розумніша стократ.
- …І що ж, вони всі досі комусь належать? Усі ці Кореневі замовляння Життя, Смерті, Води, Застуди…
Я похитав головою:
- У сабаї вони зазначені як “утрач.”. Усі, крім Води, Кари, Захисту, Змій, Дитинства та Цілості.
Ора гмикнула:
- Цікаво… Цікаво, що таке, наприклад, Кореневе замовляння Дитинства.
- За сабаєю - “спрям. діяння на особ., що має на меті встанов. довгочас. перебув. дитинства в світогляд., світовідчут., вчинках”.
- Жахливо, - з почуттям сказала Ора.
Я знизав плечима.
- Здається, був за давніх часів такий діяч, - пробурмотіла Ора, ніби щось пригадавши. - Навколо нього збирались адепти, і всі вони були в більшій чи меншій мірі пустотливі… попри вік. Хорте, а ви коли сумували за власним дитинством?
