Я гірко посміхнувся.
- Пробач мені, Хорте. Я не хотіла б обмежувати твою свободу… Мені треба було дочекатися закінчення терміну дії Кари. Навіщо ти здогадався? Навіщо завчасу розкрив мою таємницю?
Я мовчав.
- Але вийшло так, як вийшло, ти вже вибач… Подивись на ці камені. Ти можеш вибрати будь-який. Тут є відверто непотрібні речі, але оцей, наприклад, сердолік - уміння радіти життю. Серед людей розумних подибується рідко, і тим більше цінний. Як?
Я мовчав. Вона викрала й препарувала Горофа! Марта зі Горофа, за силою рівного мені, а може, навіть трішки за мене сильнішого. Значить, і зі мною вона може зробити що завгодно, призначена магиня, мишка-переросток…
- …Ось уміння не згадувати про погане. А от… Ось це я настійно раджу тобі, Хорте. Це здатність кохати жінку. У тебе ніколи не було - і без моєї допомоги не буде! - такої здатності.
- Розумію ваше бажання вразити мене, - сказав я хрипко. - Але я прекрасно вмію кохати… звичайно, не тебе, стерво.
Я чекав, що вона розсміється, або фиркне, або ще як-небудь принизить мене, але вона озвалась на подив серйозно:
- Ні, Хорте. Якби ви вміли кохати… Сьогоднішній ранок був би зовсім іншим. Він був би щасливим, сьогоднішній ранок. Вам ніколи б не спало на думку зіставити інформацію сабаї, слова Горофа про “ляльок”, деякі особливості наших стосунків… і робити це саме тепер. Якби ви вміли кохати, Хорте, то їхали б зараз додому разом з Орою Шанталією. Дивилися б у вікно карети, дихали дорожнім вітром, снували би плани на майбутнє…
Мені здалося, що в голосі її промайнула навіть гіркота.
- Так, Хорте. Кохання передбачає трохи глупоти. Наївності. Довіри… Той, хто починає, подібно до вас, докопуватися до суті - не вміє кохати. Це випробування ви геть провалили.
На долоні її лежав червоний із жовтавим полиском камінь. Дивився в стелю широко розплющеними нерухомими очима.
- А людина, з якої ви витягли здатність кохати, - я щосили тягнув час, - що з нею сталось?
Вона знизала плечима:
- Життя її не змінилось нітрохи.
- То навіщо ви пропонуєте мені річ, вочевидь марну?
- Але та людина була дурним підмайстром, - сказала вона з ноткою роздратування. - Здатність кохати занадто цінна, щоб діставатися абикому…
І знов мені почулася гіркота в її словах.
