- На жаль, пане зі Таборе, - рука префекта опустилась на поручень, повністю сховавши вирізану на ньому левину лапу, - володіння будь-яким магічним артефактом не дає вам переваги перед державним чиновником. Я служу місту й королю і не можу надати вам ніяких відомостей щодо розшуку й правосуддя в Північній Столиці. Адже ви цього від мене чекали, чи не так?

- Так, - визнав я після певної паузи. - Саме деякі відомості мені хотілося б отримати, і я уклінно прохав би вас, пане префекте…

Мене перервали. Мене дуже рідко насмілювались переривати, й ніколи - безкарно.

- Мені шкода, - сказав префект без ніякого жалю в голосі. - Але префектура не надає довідок приватним особам. Перепрошую. - І хазяїн кабінету підвівся, даючи зрозуміти, що аудієнцію закінчено.

Я лишився сидіти.

- І я в свою чергу теж перепрошую, пане префекте… Однак у мене є докази певного, е-е-е, недбальства, яке міська влада проявляє щодо жертв викрадень, пересічних мешканців столиці. І в мене вже сьогодні є можливість довести до відома городян і короля докази цього недбальства…

Я блефував. Ніяких доказів у мене не було.

- Ви втручаєтеся не в своє діло, - префект перебив мене вдруге, причому досить грубо. - Я вимушений попросити вас покинути префектуру, пане вроджений магу…

Із непримітної портьєрки за його спиною виникли двоє. Один - зі зведеним арбалетом у руках, другий - маг першого ступеня, і в рукаві його ховався, здається, бойовий жезл…

Будь здорова, моя сово. Що я такого сказав, що я такого зробив, щоб викликати таке до себе ставлення?!

- Пане префекте, - сказав я, ледве розтуляючи губи. - Мені здається, ви не берете до уваги деякі обставини…

І я повільно, щоб не нервувати людей зі зброєю, поклав руку на відкритий футляр із муляжем.

Заклинанню Кари байдуже, ти префект чи жебрак. Заклинанню Кари байдуже, ти озброєний чи ні; моя рука торкнулася глини, а значить, задіявся закон про понижену вразливість. Як казав пан голова, - “будь-яке шкідливе діяння на каральника буде ускладнене, а сама спроба такого діяння поєднана з загрозою для життя нападника”… Людською мовою це значить, що й арбалет, і жезл повернуться проти своїх же власників.

Гм, а цікаво б на таке подивитись…

Я тягнув час.

Це був час мого всевладдя - сіре обличчя префекта, білі обличчя мага й арбалетника… Я мав у руках їхні життя, і, сова мені свідок, утриматися від Кари було так же нелегко, як складно буває перервати любощі за хвилю до блаженства.

Вы читаете Магам можна все
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату