але вони були не такі зручні, як його власний, і
він кинув їх на підлогу. Нарешті він знайшов і
справді цікаве — це був анкас двофутової
довжини, або палиця для слонів, схожа на
маленький човновий багор. На її верхівці по-
блискував круглий рубін, а держак був поця-
цькований необробленою бірюзою, отож три-
мати його було дуже зручно. Нижче був нефри-
товий обідець, з гірляндою квітів і листя, яке
було зроблене зі смарагдів, а квіти — з рубінів.
Решта держака була виготовлена із слонової кі-
стки, а гостряк і гак — сталевий із золотою
карбівкою, яка зображувала полювання на сло-
нів. Малюнки нагадали Мауглі його друга Хатхі,
і це зацікавило хлопчика.
Біла Кобра повзла за Мауглі.
— Ну, хіба не варто віддати життя за те, щоб
усе це побачити? Я виявила до тебе велику ми-
лість.
139
— Не розумію,— відповів Мауглі.— Вони
тверді й холодні і зовсім непридатні для їжі. Але
оце,— він підняв анкас,— я хотів би забрати з
собою. Ти кажеш, що все це твоє. Так подаруй
мені оце, а я принесу тобі жабок на вечерю.