глибоким сном. А Мессуа одкинула йому волос-
ся з лоба, вкрила ковдрою і почувала себе ща-
сливою.
Він проспав до ранку і весь наступний день,
адже чуття говорило йому, що в цій хаті нічого
боятися. Нарешті він прокинувся і враз схопи-
вся на ноги. Його обличчя торкалася ковдра, і
198
йому наснилося, ніби він утрапив у пастку.
Мауглі напружився і вхопився за ніж, готовий
до бою.
Мессуа засміялася і поставила перед ним ве-
черю. У неї були тільки тверді коржі, спечені на
димному вогнищі, рис і квашені тамарини. Цьо-
го було досить, щоб погамувати голод. А ввече-
рі він щось вполює.
Запах росяних боліт пробуджував у нього го-
лод і тривогу. Його вже гнала далі й далі якась
нетерплячка, але ж дитина не злазила йому з
рук, а Мессуа неодмінно хотіла розчесати його
довге чорне, з сизим полиском волосся. Вона
чесала і співала прості дитячі колисанки, нази-
ваючи Мауглі своїм сином, просячи його пере-
дати малому хоча б дещицю своєї влади над
Джунглями.
