промовив він, уже за порогом і відсторонив го-
лову вовка, що лащився до нього,— я тобою не-
вдоволений, Сірий Брате. Чому ви не прийшли
всі четверо, коли я гукав вас тоді, колись
давно?
— Давно? Це ж було лише вчора вночі. Я...
Ми співали в Джунглях нових пісень. Ти хіба
забув?
— Справді, справді!
— Отож. А щойно ми проспівали пісень,— га-
ряче продовжив Сірий Брат,— я побіг услід за
тобою, з усіх сил побіг! Та що ж ти накоїв,
Маленький Брате? Ти їв, ти спав з Людською
Зграєю?
— Але ж ви не прийшли, коли я вас кликав!
— сердито відповів Мауглі, прискорюючи ходу.
— То що ж тепер буде? — спитав Сірий Брат.
200
Мауглі хотів відповісти, але на стежці, що
вела в село, з'явилася дівчина в білому одязі.
Сірий Брат зник у кущах, а Мауглі нечутно від-
ступив в очерет і зник, мов дух. Дівчина скрик-
нула, їй здалося, ніби вона побачила привид.
Мауглі розсунув довгі стебла і спостерігав за
нею, аж поки вона зовсім не віддаленіла.
