гірської річки, Багіра випередила його, бо пере-
стрибнула потік, але на рівному місці удав
знову наздогнав Багіру.
— Клянусь зламаним замком, що звільнив
мене, у тебе непогано виходить! — сказала
Багіра, коли почало смеркати.
— Я зголоднів,— пояснив Каа.— Окрім того,
вони назвали мене плямистою жабою.
— Черв'яком, земляним черв'яком, та ще й
жовтим!
— Все одно. Рухаймось далі.— І Каа
заструменів стежкою, вишукуючи найкоротший
шлях.
Мавп'яче Плем'я у Холодних Печерах і не зга-
дувало друзів Мауглі. Вони притягли з собою
хлопчика в це місто і тепер були дуже вдоволе-
ні. Мауглі ще ніколи не бачив індійського міста,
і хоча це були суцільні руїни, малюкові все
довколишнє здалося прекрасним і сповненим
чудес. Якийсь вельможний князь побудував це
місто дуже давно на невисокому пагорбі. Досі
вгадувалися рештки бруківки, що вела до
зруйнованих воріт, де уламки гнилого дерева
висіли на іржавих завісах. Дерева вросли корін-
