39
ням у стіни, зубці на стінах розсипалися на
порох, ліани вилися із бійниць і повисали на
стінах башти кошлатими пасмами.
Великий безверхий палац стояв на пагорбі.
Мармурові водограї і двори поспіль потріскали-
ся і вкрилися плямами лишайників, а крізь пли-
ти двора, де колись стояли князівські слони,
проросла трава і молодий підлісок. За палацом
виднілися ряди безверхих будинків, і все місто
нагадувало щільники, оповиті темрявою. Тільки
ями і вибоїни лишилися на вуличних пере-
хрестях, де колись були колодязі, та ветхі ку-
поли храмів, крізь які проросла дика шовкови-
ця.
Мавпи називали руїни своїм містом і зневажа-
ли Народ Джунглів за те, що він живе в лісі.
Щоправда, вони не мали ніякого уявлення, для
чого збудоване все це і як ним користуватися.
Вони забігали в будинки і вибігали з них, або
натягали в кутки всілякого мотлоху, шукали
одне в одного бліх, зчиняли бійку, потім розбі-
галися по терасах князівського саду, обтрушу-
вали апельсинові дерева чи трояндові кущі і ди-
вилися, як обсипаються пелюстки і плоди. Вони
обнишпорили всі переходи, темні завулки і сот-
