шно, навіть тигр не насмілиться напасти на ота-
ру. Та варто хлоп'яті побігти за ящіркою чи віді-
йти вбік, щоб зірвати квітку,— жди біди.
Рано-вранці Мауглі гордо простував сільською
вулицею на спині Рами — найбільшого буйвола
в отарі. Темно-сірі буйволи з довгими, химерно
60
вигнутими рогами і дикуватими очима одне за
одним виходили зі своїх загородок і йшли за
ватажком Рамою, а Мауглі, гордо сидячи на
ньому, розмахував бамбуковою палицею: нехай
бачать хлопці, хто старший серед них.
Індійське пасовисько — це суцільне каміння
та чагарі, а ще — неглибокі ярки з засохлою
травою. Буйволи полюбляють пастися ближче
до боліт, там трапляються зелені пасовиська, а
крім того, вигріватися на сонечку в грузькому
гарячому місиві.
Мауглі пригнав отару до Вайнганги, де
найбільші бамбукові зарості, і зустрів Сірого
Брата.
— Ага, я вже кілька днів на тебе тут очікую,—
зрадів Сірий.— Навіщо тобі здалася ця худоба?
— Так мені наказано,— сказав Мауглі.— Я ж
бо сільський пастух. А де Шер-Хан?
— Він подався звідси, бо тут погане полюван-
