по спинах буйволів, а ті неохоче вилазять із
твані, і вервечка неквапливо рухається туди —
до манливих привітних вогників домівки.
Отак день у день Мауглі водив буйволів до
мулької заводі, а очікуваного знаку від Сірого
Брата не було — Шер-Хан іще не повернувся.
Та одного дня у виярку під густим деревом
Мауглі нарешті побачив свого побратима — від
збудження вся його шерсть на загривку на-
стовбурчилася.
— Він учора вночі подолав гірський перевал
разом із Табакі і тепер пантрує десь назирці,—
важко дихаючи, сповістив вовк.
Мауглі насупився.
— Шер-Хана я не боюся, а от Табакі дуже хи-
трий.
— І його не бійся,— підбадьорив Мауглі Сірий
Брат.— Ми вже поговорили з Табакі сьогодні на
світанку, і я з нього витрусив усі їхні плани.
62
Шер-Хан підстерігатиме тебе ввечері біля сі-
льських воріт. А зараз він сховався в глибокому
яру коло річки.
— Він наїдений чи вийде на лови з порожнім
шлунком? — Мауглі це неабияк цікавило, бо від
цього залежало його життя.
