Йому хотілося випити — за всією цією біганиною він не встиг пообідати. Він повів приголомшену Ніколь до бару, замовив коктейль і пиво, і коли вони вмостилися в шкіряних кріслах, продовжив розповідь:
— його лікар, напевно, помилився з прогнозом або взагалі поставив не той діагноз. Не знаю, я ще не мав навіть часу все як слід обміркувати.
— Отже, він поїхав?
— Так, вечірнім поїздом на Париж.
Вони помовчали. Від Ніколь віяло глибокою трагічною байдужістю.
— Тут спрацював інстинкт,— сказав нарешті Дік.-— Він справді був майже при смерті, але зусиллям волі йому пощастило відновити ритм діяльності організму — зрештою, він не перший встав зі смертної постелі. Це як старий годинник: струснеш його, і він за звичкою знов починає йти. Отак і твій батько...
— Не треба,— сказала вона.
— Головною його рушійною силою завжди був страх,— провадив Дік далі.— Він злякався, й це додало йому сили. Напевно, він доживе до дев’яноста років.
— Будь ласка, не треба,— сказала вона.— Будь ласка, я не можу більше слухати.
— Як хочеш. До речі, цей юний негідник, заради якого я приїхав сюди, зовсім безнадійний. Завтра вранці ми можемо вертатися додому.
— Не розумію, навіщо — навіщо все це тобі потрібно,— вихопилося в неї.
— Не розумієш? Іноді я й сам не розумію.
Вона поклала долоню на його руку.
— Вибач, Діку, я сказала, не подумавши.
Хтось приніс до бару патефон, і вони посиділи й помовчали під звуки «Весілля мальованої ляльки».
III
Через кілька днів Дік уранці зайшов по листи до канцелярії, і увагу його привернула незвична метушня за вікном. Хворий Ван-Кон Морріс від’їздив із клініки. Його батьки, австралійці, сердито кидали валізи у великий лімузин, а поряд стояв доктор Ладіслау й безпорадно розводив руками у відповідь на гнівну жестикуляцію Мор- ріса-старшого. Сам Ван-Кон спостерігав цю сцену з кривою глузливою посмішкою. Вийшовши з канцелярії, доктор Дайвер запитав:
— Чим пояснити такий поспіх, містере Морріс?
Побачивши Діка, містер Морріс аж підскочив — його
бурякове обличчя й великі карти його костюма наче погасли, а потім спалахнули, немов їх вимкнули й увімкнули знову.
