струменем ударить кров і порветься плетиво сухожиль і суглобів, як це можна побачити в ніжці смаженої індички.
Читав «Лісника Флека в Росії». Повернення Наполеона на Боро- динське поле битви. Тамтешній монастир. Його висадили в повітря.
28 вересня. Цілковита бездіяльність. Мемуари генерала Марсел- ліна де Марбо й Гольцгаузена «Страждання німців 1812 р.»
Безглузді нарікання. Як відповідь на них - колючий біль у голові.
Хлопчик лежав у ванні. Вперше збулося його давнє бажання - з ним не було ні матері, ні дівчини-служниці. Виконуючи вказівки матері, яка час від часу гукала до нього із суміжної кімнати, він сяк- так поводив по собі губкою, а тоді випростався і з насолодою нерухомо завмер у гарячій воді. Рівно гула газова горілка, в грубі потріскував, пригасаючи, вогонь. У суміжній кімнаті вже давно було тихо, мати, певно, пішла собі.
Чому запитувати безглуздо? Скаржитися означає ставити запитання й чекати відповіді. Але на запитання, які не відповідають самі собі вже тоді, коли виникають, відповіді не дістанеш ніколи. Між тим, хто ставить запитання, і тим, хто дає відповідь, відстані нема. Долати відстань нема потреби. Через те запитувати й чекати - безглуздо.
29 вересня. Всілякі туманні рішення. Такі мені вдаються. На Фердінандштрасе випадково побачив картину, яка має до цього певне відношення. Поганий ескіз фрески. Під ним чеський вислів, щось на зразок: «Засліплений, ти полишаєш келих задля дівчини, та невдовзі, порозумнішавши, повернешся».
Поганий, неспокійний сон, вранці нестерпно боліла голова, зате день вільний.
Багато сновидінь. З’являвся образ, що являв собою помісь директора Маршнера й слуги Піміскера. Червоні налиті щоки, пофарбована в чорне борода, такий самий дуже скуйовджений чуб.
Колись я гадав: ніщо не занапастить тебе, цю тверду, ясну, сливе порожню голову, ніколи ти не заплющиш мимоволі чи від болю очей, не наморщиш чола, не здвигнеш плечима, а завжди це тільки описуватимеш.
Як міг Фортінбрас сказати, що Гамлет тримався, як справжній король!
Пополудні не втримався, щоб не прочитати те, що написав учора, «бруд попереднього дня», а втім, без шкоди для себе.
ЗО вересня. Домігся, щоб Фелікс не заважав Максові. Потім у Фелікса.
Росман і К.105, невинен і винен, зрештою обох однаково покарано смертю, невинного - легшою рукою, його скоріше усунули, ніж убили.
1 жовтня. Третій том мемуарів генерала Марселліна де Марбо106. Полоцьк - Березина - Ляйпциґ - Ватерлоо.
6 жовтня. Різноманітні форми нервозності. Гадаю, шум мені вже не заважатиме. Щоправда, тепер я не працюю. Щоправда, що глибшу яму собі копаєш, то тихіше там стає, що менш лякливим робишся, то тихіше стає.
