комсомольські організатори, крадії, шахраї, що не працювали жодного дня (як то М.Добкін) тощо. 450 депутатів простою більшістю голосів вирішують будь-яке питання охорони здоров’я або армії, економіки чи сфери боротьби зі злочинністю. Але юрист навряд чи серйозно розбирається в питаннях медицини, дантист – у нових видах озброєнь, а генерал у судівництві. Будь-яке рішення, прийняте такою більшістю є аматорським і за рідким виключенням не відповідає проблемам галузі. Єдині професійні рішення депутатів – це рішення про підвищення депутатських зарплат, пенсій, пільг та розширення меж депутатської недоторканості.
Третій принцип демократії – відсутність планування. Такі питання, як демографічна політика, індустріалізація, зовнішня політика, високі технології, армія і багато інших вимагають планів на десятиріччя вперед, планів не завжди популярних, але таких, що ведуть до вищої мети. Демократія чехардою виборів не дає можливості політикам втілювати в життя довгострокові програми розвитку держави. Вони повинні думати про симпатії виборця, наступні вибори, а також елементарний грабіж на випадок припинення своїх повноважень через чотири роки. Державний муж думає на сторіччя, політик – на наступні вибори. Тому наш державний корабель кидає без карти, компасу і курсу у хвилях світового шторму, а біля штурвалу іде бійка десятка бездарних і непрофесійних капітанів. Отже, порівнявши основні принципи демократичного управління з управлінням ефективним, однозначноприходимо до висновку: якщо б за принципами демократії управлявся хоч найменший завод або дрібна конторка – вони б збанкрутіли, якщо б таким чином здійснювалося командування військовим підрозділом – його було б розбито вщент. Вибір за нами: чекати, поки ліберально-демократична зграя рознесе наш державний корабель об скелі або припинити це безглуздя і повести його твердим новим курсом під прапором Націократії.
ЛІДЕР УВ’ЯЗНЕНИХ ПАТРІОТІВ
(статті А.Білецького 2012-2013 років)
ДУХ – ОСНОВА НАШОЇ БОРОТЬБИ
Я звертаюсь до своїх Братів, членів Організації, всіх з ким разом створював її з нуля, всіх тих, хто залишається в її лавах зараз в атмосфері зради і репресій, всіх, хто прийде в неї в майбутньому і понесе наші бойові знамена до Перемоги.
Я пишу в найтяжчі часи нашої Організації. Найтяжчі-тому що вже півтора роки вся державна репресивна машина проти нашого руху. Одна за одною «пишуться» фальсифіковані справи, один за одним найкращі кадри опиняються за гратами або в бігах. При цьому ворог хоче знищити нас не тільки фізично, але й морально: нас – ідейних бійців звинувачують у брудних кримінальних злочинах. Півтора роки на діяльність Організації накладено табу, – про неї не говорять ні на телебаченні, ні в газетах. Вороги – звичайні СБУ- шні стукачі та боягузи виливають потоки бруди і брехні на нас в сєтях. Всі вони сподіваються, що змова мовчання в купі з брудом знищать наш Рух і Організацію. Але скоро всі ці ланцюгові пси та їхні господарі переконаються в незламності нашого Духу.
Я звертаюсь до своїх Братів Соціал-Націоналістів, бо тільки Ваша Думка, Почуття і Дія мають для мене значення.
Хочу, щоб читаючи це кожен зі старих і навіть колишніх соратників згадав свої битви і боротьбу, згадав, що і він був молодим, і вірив у краще майбутнє нашого Народу. Хочу, щоби той, хто нині в строю, скріпив свій Дух і з подвоєною силою кинувся у боротьбу. Хочу, щоби той, хто прийде в лави нашого Руху після нас, побачив у нашому житті, боротьбі та звершеннях, помилках і поразках ту Ідею Нації, яка повинна перемогти, яка не може не перемогти!
Я кажу про те, що є основою нашого руху, про питання співвідношення Матерії та Духу. З точки зору матеріального сучасний момент існування, Організації можна охарактеризувати як безвихідний. Ми послаблені репресіями, у нас немає ані фінансів, ані матеріальних цінностей. Але таким же безвихідним виглядав початок Організації: нас було четверо, ми не мали жодної підтримки, і нам довелося працювати декілька місяців, щоб надрукувати перші сто листівок і пошити перші два прапори. Ми вирішили створити першу націоналістичну організацію в місті, де навіть слово «УКРАЇНСЬКА» викликало нездорову реакцію. Але ми правильно ставили перед собою головне завдання, – ми не питали: «А скільки у нас грошей?», ми питали себе: «А чи достатньо у нас Духу?» – і відповідали собі лише «ТАК». І зараз для продовження Боротьби і Перемоги ми повинні думати про достатність у нас Духу, а не матерії!
Ми не відмітаємо необхідність і важливість матеріального. Але відмітаємо панування матеріального над життям людини і народу. Дух править матерією, а не навпаки.
Єдиною нашою мотивацією повинна бути незламна віра у Вітчизну і Народ. Ворог може відібрати у нас тільки матеріальне, але не може забрати нашої віри. А тільки віра робить людей і їхні справи безсмертними. І в цю ключову для
