і
Е с е ї
Відомий український психолог Олег Бахтіяров є автором цілого напрямку досліджень людської психіки, котра нази¬вається екстримологією. Ця наука вивчає людське сприйняття в умовах надзвичайних, кризових ситуацій. Вся наука базуєть¬ся на трьох максимах:
1. Неможливо зрозуміти екстремальну ситуацію, не будучи її безпосереднім учасником.
2. Неможливо зрозуміти екстремальну ситуацію, будучи ТІЛЬКИ її учасником.
3. Зрозуміти екстремальну ситуацію можна тільки за умо¬ви об’ємної свідомості — свідомості, яка об’єднує регулярний (нормальний) стан психіки та стан людини в екстремальній ситуації.
Те, що відбувається в Україні, для європейського сприй¬няття видається направду диким. Особливо коли в європей¬ця на наших землях немає доброзичливого супутника, який би пом’якшив враження від пережитого. Тоді, можна сказа¬ти, європейська людина і зазнає стану екстремальної свідо¬мості.
Європа велика, Азія ще більша, а Україна маленька і не- співрозмірна із цими гігантами. Я — українець, і мої судження з приводу процесів континентального характеру такі ж несут-
теві та проміжні, як і положення моєї держави. Не сприймай¬те все написане як претензію на розуміння чогось такого, су- перправильного.
II
Е с е ї
Мало хто з європейців почувається захищеним схід- 54 ніше Кракова. Та й взагалі, мало хто почувається захи¬щено на чужій території. Тому що там, НА ЧУЖІЙ ЗЕМ¬ЛІ, ЗА НЕЗНАЙОМИХ ОБСТАВИН, світогляд піддається суворим перевіркам на адекватність до дійсності. І якщо він таки не відповідає дійсності, людина пролітає мимо каси.
Відомий факт, що людина на незнайомій території (а шир¬ше — при незвичній ситуації) має дивні обмани сприйняття, знані у клінічній практиці як ілюзії. Це часто відмічається в горах, у пустелях. А нестійку людину може глюконути навіть при переїзді в сусіднє місто. Психологи пояснюють це тим, що людське сприйняття узалежнюється від того, що воно звично бачить. І при різкій зміні середовища бачить те, чого немає насправді.
Можна сказати, те саме поширюється на традиційно євро-пейські погляди на світ і себе.
Ілюзії, в широкому значенні, небезпечні тим, що вони чим¬раз далі відсувають людину від справжнього стану речей. Поки врешті це не заходить так далеко, що дії перестають відпові¬дати дійсності.
Ілюзія — це правда, пропущена крізь фільтр самовпевне-ності.
Коли людина потрапляє у кризову, екстремальну ситуацію, її психіка перебудовується таким чином, щоб оцінювати ситу¬ацію максиально адекватно до дійсності. Коли діло доходить до виживання, немає часу на балачки про загальнолюдське та про добробут. Фільтри вимикаються, свідомість прояснюєть¬ся. Учасники межових ситуацій переконують, що паніка влас¬тива людині тільки тоді, коли вона підсвідомо знає, що ситуа¬ція несмертельна. Коли життя
