Дії УПА
З колонії Засмики поляки роблять свою „пляцуфку”, з якої наскоками нищать населення, провадять шпигунську роботу. Штаб УПА групи „Турів”, знаючи про це із звітів, рішив перевести акцію. З північних теренів стягнено кілька відділів. Прибув курінь ком. Голубенка. Командир групи — полк. Рудий, його заступник Вовчак. Ком. Омель- ко. Про плян акції на колонію поляки довідались. Розвідка наша донесла, що з Ковля має прийти на поміч польська поліція. Відділи УПА стояли за кілька кілометрів від Засмиків. 7 вересня 1943 р. наша розвідка доносить, що по шляху від сіл Задиб і Перковичі на село Радовичі посувається велика валка авт з німецькими вояками. Відділ командира Байди розміщений поблизу шляху. Командир Вовчак з почотом прибуває до відділу ком. Байди. Він на коні провіряє становища, жартує з стрільцями, потім передає команду командирові Байді, а сам залягає між стрільцями. Коли машини наблизились, ком. Байда дає наказ „Вогонь”. Заклекотіло кільканадцять кулеметів, машини одна за одною зупинялись чи перевертались. Німці зіскакують з авт, розпорошуються, починають відстрілюватись й, опам’ятавшись, ідуть в наступ. Б’ють по наших становищах з міномета, скорострілів. Бій триває понад годину. Наша середина відступає. В той час праве і ліве крило почало сильний вогонь з кулеметів. Німці не можуть порушитись ні взад, ні вперед. Схоплюються, втікають, падають забиті. На команду стрільці зриваються, кидають Гранати, женуться за ворогом, і на наказ залягають, бо ворог, побачивши, що частина їх відрізана, пробує наступати. На поміч нашим приходить сотня ком. Кубіка, яка з кулеметів і міномета змушує ворога відступити ; від’їхати до Ковля. Відрізана частина німців, що було оточена відділом ком. Байди, довго відстрілювалась, а вкінці піддалася. Одинадцять німців підійняли руки, рушили в нашу сторону, несучи ранених. На їх становищах лежало 5 вбитих, один скоростріл без набоїв, 14 крісів, кілька гранат, револьвер.
8 листопада 1943 року німці наново, маючи панцерні авта, роблять наступ від села Клюськ. їм помагає броне- потяг на залізниці коло села Бобич, який обстрілює з гармат наші становища. Наші відділи витримали, і перед вечером німці відійшли в сторону Ковля, маючи великі втрати. Ми здобули 56 крісів, 3 скоростріли, пістолі, Гранати й амуніцію.
З колонії Заемик поляки фірманками і пішо втікають до Ковля, інші зостаються, але не відважуються робити напади на села. Місцеві відділи УПА залишаються в Сви- наринщині, а відділи з півночі відходять на свої терени.
Марш через Полісся
Одного дня командир Гонта наказує о год. 7 ранку збірку. Стрільці вичистили одежу, перевірили зброю, амуніцію. Усі веселі, жартують. Два ряди збірка! Надходить Гонта. ,Дозір! Право глянь!” Командир здоровить: „Слава Україні!” — „Героям слава!” — відповідаємо. Командир викликає псевда: „Береза, Комашка, Осока, Чумак”... Кожний відповідає голосно: „Є!” Викликав 12 людей, наказав зголоситись до команди відділу. Заходимо до канцелярії, де командир Гонта інформує нас, куди маємо іти і яке наше завдання.
Маємо теренову мапу, вивчаємо напрям, обкреслюємо червоним олівцем загрожені терени. Знаємо кличку. За годину вирушаємо в дорогу. Беремо зі собою харчі, бо дорога неблизька. Перед полуднем падає дощ, але ми ідемо все далі, серед лісів, невідомими дорогами. В село, де маємо ночувати, прийшли пізно увечорі. Перед селом нас затримала варта. Спитали кличку, привели до села, розмістили по хатах. Вечеряємо вареною картоплею і молоком. Спати йдемо до клуні, чергуємося на варті щодві години.
Над ранком рушаємо далі. З (нами йде зв’язковий до хутора, де ми маємо полагодити справи, забрати звіти. Година друга по полудні. Від цього хутора мусимо йти через широке трясовиння. Кожний взяв довгого дрючка, а зв’язковий, знаючи стежку, веде нас через болото. З великим трудом, западаючи по пахви в жовту воду, відмахуючись від сліпаків та іншої мошки, дістаємось на другий бік. Зв’язковий вертається, його заступає інший. На четвертий день, без великих пригод, оминаючи небезпечні місця (бо скрізь маємо інформації від місцевої сітки), приходимо до призначеного місця.
