– Рідні ви мої, - сказала вона крізь сльози. - Я нікого ще так не кохала, як вас двох. І ніхто мене так не кохав, як ви. Ви - моє щастя! Ви - мій комунізм!
Літак опускався на літовище Маямі.
(c) Саша Шло
У Гавані, у ванні
Гульнара Рахмонова чіпляла над своїм ліжком фотографію Брежнєва. Дівчина була струнка. В неї було світле волосся і блакитні очі.
– Вона правда татарка? - тихо спитав Пляченко. - Бо татусь мені розповідав, що всі татари - із вузькими очима та на конях. Він дуже знався на ріжні наційональності..
– Серед волзьких татар десь третина - світловолосі, - так саме тихо пояснила Галя. - Я колись проходила у Казані практику...
– Привіт, Гулю! - гучно сказала Галя російською. - Що це ти робиш?
– Як що? - здивувалася та. - Ти хіба не знаєш? В нас тепер новий Генеральний секретар ЦК КПРС, товариш Брежнєв!
– Це він? - Галя вказала на фотографію.
– Так, - із ніжністю сказала Гуля. - Дивись на нього. Він справжній чоловік - сильний, рішучий. Вже хто хто, а він швидко побудує в нас комунізм.
Галя ввічливо погодилася.
– Ех, як би я хотіла зустріти такого чоловіка, як він! - мрійливо вимовила Гульнара. - Але всіх справжніх вже розібрали...
– Гулю! - перервала її Галя. - Дозволь відрекомендувати тобі мого нового знайомого.
Вона покликала Пляченка.
– Це - Педро Гевара, перший секретар Гвантанамського обкому компартії Куби. У Гавіні він по партійних справах.
– Родич Ернесто Че? - схвильовано спитала Гуля.
– Це його двоюрідний брат, теж з Аргентини.
Гуліни очі заблищали.
– Ес мі аміга Гульнара Рахмонова, авіатора руса.
– Буенос діас, компаньєра! - ввічливо сказав Пляченко. - Сой Педро. Но абло русо, но абло украіняно, но абло татаро, соляменте кастіжяно. Перо коноско: 'здрасті', 'таваріщ', 'пажєлуста', 'Лєнін' і 'водка'.
– Пожалуйста, товаріщ! - привітно посміхнулася Гульнара.
– Гулю, тут така справа, - змовницьки сказала Галя. - В нас тут гарячої води немає - треба розігрівати у баняках. А в товариша Гевари - службова квартира у центрі міста. Там є ванна і газова колонка...
– Та якось не зручно... - сказала Гуля.
– То годі! Він сам запропонував. Уявляєш собі - гаряча ванна!
– Че, компаньєрас! - гаряче підтримав Петрусь 'Гевара'. - Бієнвєнідо! Мір, дружба, комунізмо!
– Ну, гаразд... - погодилася Гуля. - Тільки зберу речі.
Галя перехопила погляд, що її подружка кинула на Пляченка. І несподівано для себе відчула, що ревнує. Тільки кого з двох?
– Че, акі, - сказав Пляченко, відкривши двері ванної кімнати. Він запалив газову колонку і вийшов.
– Тільки ось що... - сказала Галя. - Це комуналка... До того, треба економити газ та воду... Тобто, митися нам доведеться разом.
Вона хвилювалася: що як Гуля відмовиться?
– Ну звісно, - сказала Гуля. - Ми ж не буржуйки, щоб митися окремо. При соціалізмі економіка має бути економною...
Ванна повільно наповнювалася теплою водою з і стоячого душа.
– Ну що? - спитала Галя. Вона почала розстібати блузку.
Гуля, здавалося, не помічала її хвилювання. Вона швидко стягнула з себе верхню одежу.
– Допоможи мені розстібнути бюстгальтер, - попрохала вона.
Пальцями, що майже не слухалися, Галя розщепила гачки. Під тканиною вона відчувала гарячу спину подружки.
Бюстгальтер впав на підлогу і Гульнара повернулася. В неї були гарні великі груди...
'Зрештою, всі ми - змаскалені підсовітники, - подумала Галя. - Тому хай вже будуть груди, а не перса!'
Не соромлячись Галя, казанка стягнула з себе труси. Тепер Галя бачила Гулине лоно із коротеньким світлим волоссям. 'Невже Гуля голить це місце? - подумала вона'
– А ти що ж? - спитала Гульнара. - Поспішай, поки ванна не переповнилася!
Галя нарешті впоралася із блузкою та скинула на підлогу спідницю.
– Ти що, так і будеш купатися? - з іронією спитала Гульнара. Вона вже стояла у ванні. - Я на тебе чекаю...
Відчуваючи, що тремтить, Галина зняла труси та бюстгальтер.
– Що з тобою? Тобі холодно? - спитала Гульнара. - Ходи до мене, я тебе зігрію.
Галина стала під душ. Гульнара обійняла її та притулила до себе.
– Зараз буде тепліше, - вона почала розтирати Галину спину.
Галини груди торкалися грудей Гульнари. Рухи подружки уповільнилися. Тепер вона гладила Галину спину. Галина щільніше притулилася до Гульнари. Та взяла її за сідниці.
– В тебе дуже гарна попа, - сказала Гульнара.
('Шлях би трафив отих мовознавців, - подумала Галя, чомусь переходячи на галицький діалект, - Ми на Кубі, а 'la popa' то є іспанське слово, най у словник подивляться. До сраки мені їхня 'дупка'!')
– В тебе теж, - відповіла Галина. Вона теж спробувала погладити подружку по спині... і відчула, як Гульнара напружилася. Гуля обняла Галю.
Зверху на дівчат лилася тепла вода. Галя нахилила голову і поцілувала Гулю у шию. Гуля підняла підборіддя, підставляючи шию для Галиних губ. Галя не примусила чекати на себе. Її руки гладили потилицю Гульнари, її поперек, її сідниці. Гуля масажувала сідниці Галі.
Дівчата почали цілуватися. Якись час вони гралися губами одна одної. Дотики ставали все ніжнішими і довшими. Язики дівчат почали невпевнено просуватися уперед - і зрештою зустрілися. Язики почали невміло пестити один оден.
Галя повільно перервала поцілунок.
– Так ми ніколи не помиємось, - жартівливо сказала вона. - Хочеш, я намилю тобі спинку?
– А давай домовимось - я буду мити тебе, а ти - мене, - запропонувала Гульнара.
Дівчата почали намилювати одна одній тіла. Вони починали з ший і плач. Потім спустилися до грудей.
– Які вони в тебе гарні! - сказала Галя. Вона повільно милила кожний сосок подружки. Гульнара робила те саме з нею.
– Аххх...
Тепла вода змивала мило. Дівчата пестили пальцями соски, ніби перевіряючи, чи добре вони вимиті. Галя не витримала і поцілувала Гулин сосок. Вона надовго припала до нього, смоктаючи і облизуючи його рожеву шкірку. Потім перейшла на інший. Гуля закинула голову від задоволення. Вона провела намиленою мочалкою по животі Галі... потім по її сідницях.
Галя випустила нарешті Гулини груди з рота.
Дівчата помили одна одній ноги, попестили сідниці... Залишався лише низ живота.
Гульнара торкнулася рукою статевих губ подружки.
– Яка в тебе брудна пися, - жартома сказала вона. - Треба її негайно помити...
Галина посміхнулася.
