Наш рідний Кучма тим часом не дрімав, а впевнено твердив, що українська національна ідея не спрацювала. Була, мовляв, але не спрацювала. Його теж можна зрозуміти - директорська психологія диктує директорські критерії: працює, чи не працює. Машина, людина, ідея. Працює - значить, добра. Не працює - рекламацію виробнику, хай лагодить. І виробник, до речі, знайшовся. Науковці заявили, що розробили нову національну ідею. Історія просто анекдотична. Ми не втримаємося від цитати:
“Треба затверджуватися як самобутня та процвітаюча європейська нація, яка реалізує своє творче покликання, життєдіяльність якої базується на принципах гідності, а розвиток, свободу і права якої захищає сильна демократична держава.” Саме таке формулювання української національної ідеї офіційно запропонував Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.” (www.ukraine.ru)
Таке хитромудре визначення наші науковці отримали шляхом (тримайтеся за щось) всеукраїнського опитування населення! У дослідженні вони використовували методи психосемантики, контент-аналізу, корекційного та факторного аналізів (а ви думали!), ну і в результаті продукували наведену вище формулу. Було це 2001 року. Однак інші опитування, вже року 2007-го, показали, що 65% населення України вважають: національну ідею досі не сформовано. Дарма, виходить, старалися професори разом зі своєю психосемантикою.
До когорти славних пошуковців національної ідеї долучилися й політики. Наприклад, Інна Богословська запропонувала тезу: “Україна - це я”. Янукович під час передвиборчої кампанії 2004 зізнався, що за його уявленням, національна ідея - це коли ти можеш бути щасливим. Адміністрація ж Президента Ющенка заявила, що національна ідея - це європейська Україна, помісна церква, свобода, повага до прав людини і, пробачте за повтор, європейський вибір. Немовби визначення “європейська” не включає в себе свободу, права і той самий вибір. Ну а якщо включає, чим тоді українці відрізнятимуться від інших європейців, наприклад, поляків? Хіба церквою?
Розважати вас подібними історіями можна без кінця. Однак ситуація складається більш ніж дивна. Ну гаразд, ми - нація колоніальна, на національну ідею не спромоглися, і це зрозуміло. Але, якщо вірити Путіну (спробуй-но не повірити!), наша колишня метрополія теж із цим питанням не визначилася. Оце вже по- справжньому дивно. Скажіть, будь ласка, як може не бути національної ідеї в народу, який створив одну з найбільших імперій світу? Мінін із Пожарським виганяли наших козаків з Москви без жодних ідей? Просто так, по п’яні? Петро І замордував десятки тисяч кріпаків на будівництві Петербурга з примхи? Російсько-Турецькі війни - помилка цариці-німкені? А партизанщина 1812-14 років вигадана Толстим та іншими продажними писаками?
Ми, звісно, не науковці, не філософи, навіть не бозна-які розумники - але пробачте, щось тут не те, навіть на перший погляд пересічного ока. Щось Путін із Єльциним не додивилися. І Кучма не допетрав. Щось у цім питанні складніше, а може, й простіше, ніж вважають ці мудрі голови.
Давайте спробуємо розібратися самотужки - врешті-решт, ідея ж національна, а ми з вами є представниками нації, потенційними носіями цієї самої ідеї. Давайте помаракуємо разом, тим більше, що інформації зараз не бракує - заходимо в інтернет, набираємо у пошуковій системі “національна ідея”… ось, будь ласка, 371370 посилань. Давайте сайт за сайтом вивчимо усі та відразу зрозуміємо… Жарт, звичайно. Але переглянути основні статті не гріх. Отже, перше, що впадає в око - вчені поки не дійшли спільної думки, що воно таке, національна ідея. Ви не повірите - але вони самі не знають, чого шукають. Це нагадує старовинну історію про пошуки Грааля: шукали всі, але весь час сперечалися, що ж воно таке - Грааль. Одні християни вигадали, що це чаша, інші з цим категорично не погодилися, ще й Дена Брауна підключили. Словом, пошуки тривають уже кілька сотень років без жодного результату. Таке трапляється, коли не знаєш, чого шукаєш. Отак і з національною ідеєю. Скільки мудреців, стільки визначень - складних, дуже складних та дуже-дуже складних.
Наведемо деякі з них - небагато, аби не зловживати вашою увагою. Хочете добряче посміятися - пошукайте самостійно. Це розвага не гірша за читання Павла Глазового, слово честі.
Отже, національна ідея за різними версіями це:
• цивілізаційний атрактор розвитку країни;
• відбиток національної свідомості та комплекс почуттів і соціально-філософських надбудов, що відображають прагнення народу стати самовладним рушієм історичного поступу;
• засіб мобілізації нації для реалізації того чи іншого національного проекту;
• визначення стратегії розвитку держави;
• поєднання архетипу та свідомості нації;
• гармонізатор та орієнтир усіх сфер буття на розв’язання конкретних завдань;
Ну, і так далі. Складно? Дуже. Простим людям не второпати - трактор воно, гармонізатор, або архетип, чи держави, чи нації, чи країни, а чи то народу. Без півлітри, як то кажуть, нікуди.
”Національна ідея стане об’єднавчою і творчою, якщо буде:
- по-перше, транснаціональною…
- по-друге, базуватися на системі національних цінностей…” - вважає Президент Української Ліги зв’язків з громадськістю, кандидат філософських наук, доцент Андрій Ротовський.
Погодьтеся, що треба бути дуже освіченою людиною, щоб розібратися, як національна ідея може бути транснаціональною, але при цьому базуватися на національних цінностях. Тут без наукового ступеню ніяк.
А ми, наприклад, наукового ступеню не маємо, то чесно зізнаємося, що не розуміємо шановних науковців і тому обираємо для себе найпростіше визначення з усіх знайдених. Що таке ідея взагалі? Батько ідеалізму Платон вважав, що ідея є основним стрижнем життя людини, його сенсом. Давайте спробуємо відштовхнутися від такого визначення і приймемо рівняння “ідея = сенс буття” за аксіому. Наступний крок буде дуже легким - додаємо ознаки національності у кожну частину рівняння і виходить: “Національна ідея - це сенс буття нації”. Просто і яскраво. Платон, як відомо, теж не мав наукового ступеню, а тому з його постулатами працювати легко і приємно. Є сенс буття людини, а є - нації. Логічно. Тим більше, що примат ідеї Платон не обме-жував персональним рівнем і розповсюджував на все людство взагалі.
Вибудовується цікава вертикаль - людина-нація-людство, і у кожного існує ідея, вона ж сенс існування. Як вам? Нам дуже сподобалася - передусім зрозумілістю, бо з дитинства відчуваємо відразу до складних термінів і вважаємо, що науковець, який не може простими словами пояснити предмет досліджень, сам не знає, чим займається.
Російський філософ Володимир Соловйов додав від себе, що національна ідея - це не те, що сама нація думає про себе, а те, що про неї думає Господь Бог. Бачите? Можна, виявляється, сказати зрозуміло. Власне на цих двох визначеннях і пропонуємо побудувати пошуки нашого Грааля, чи то пак національної ідеї.
Отже, в чому сенс буття нації? Для чого нас послав на цю землю Бог? Зрозуміло, питати треба в нього самого, тобто в Господа, але тут проблема - жодної відповіді не отримаємо. І попи не допоможуть - цим хлопцям нема коли спілкуватися з Богом, бо треба свічки ліпити, храми будувати, політикою займатися, тому з будь-якого питання вони одразу посилають до Біблії, а там, як на гріх, про українців жодного слова. Та й про німців нічичирк, і про поляків, і про грузинів - майже все виключно про євреїв. Не сумніваємося, що коли шукати в Біблії сенс буття євреїв, обов’язково знайдеш. Але як розібратися з іншими націями? Тут святі книжки не допоможуть. Доведеться блукати практично навпомацки.
Але то нічого. Не першина нам блукати. На нашому боці логіка та передові математичні методи. Наприклад, метод аналогій. Ми з вами погодилися, що людина має сенс буття. Хто вважає, що не має - ваше право, просто у такому випадку немає про що говорити. Немає сенсу буття, немає сенсу його шукати. Але якщо є - все значно цікавіше. Звісно, знайти цей самий сенс буття не просто. Але тут є до кого звернутися по допомогу. Хто в нас професійно займається пошуком сенсу буття людини? Ну, по-перше, філософія. По-друге, література. По-третє, образотворче мистецтво, та й навіть музика не від того - принаймні, так нам колись пояснювали побудову дев’ятої симфонії Бетховена. Усі вищезгадані різновиди розумової діяльності людини опікуються вивченням місця людини в світі та визначенням - що добре, що погано, що гарно, що потворно, де гармонія, а де дисонанс. Вони досліджують базові критерії усвідомлення людиною світу й таким чином розв’язують одвічну проблему сенсу її існування.
Тепер давайте зайдемо з іншого боку. Математика зве цей метод методом крайніх точок. У людства, кажуть, теж є сенс буття. Господь Бог, створюючи першу людину, щось мав на увазі, чи не так? І Перший (не хочемо писати Адам, бо нас читають не тільки християни) одразу почав думати над сенсом буття роду
