ними хоча б одного її пальчика. Опершись на одну руку, Чорний Ворон дотягнувся до неї і ловив губами вже не її руки, а її губи, солодкі дівочі губи, з яких він пив нектар і п’янів лише від них.
Мені не вистачає тебе на сцені.
Але ж я поруч, зовсім близько.
Це так мало...
І знову м’якість на вустах.
Дай мені щось своє, щоб я міг завжди з собою це носити, щоб я пам’ятав, через що живу.
І що це буде?
Ну, не знаю... Хоча б пасмо твого волосся: мені завжди подобалось твоє волосся.
А якщо замість волосся буде щось інше?
Хм... Наприклад?
Зі своєї кишеньки вона дістала чорну пов’язку, ту саму пов’язку, якою він перев’язував їй руку і яка потім зупиняла його кров.
Він легко всміхнувся.
Зберегла...
Я пов’яжу її тобі на руку.
Переріж її навпіл.
Вона знайшла ножиці...
Твоя й моя кров... – приговорювала вона, зав’язавши вузол на його правій руці.
...стали одним цілим... – він взяв її ліву.
...допоки ми живі.
,,Єх, яким я став сентиментальним!..”
XVI
Вони лежали тихо, ніби не хотіли, аби їх знайшли. Вона – на лівому боці; він ткнувся носом в її волосся, повільно вдихаючи крізь нього повітря – вона відчувала це своєю спиною. Його рука на її животі. Ранок холодний, але їм тепло... І так не хочеться вставати.
Скільки там? – спитав Чорний Ворон.
Христина глянула одним оком на годинник.
Пів на дев’яту. Пора вставати.
Знаю.
Та ніхто не ворухнувся.
Нікуди я не піду...
На коридорі чулось пожвавлення.
І чорт з ними! Хай самі розбираються, без мене. Я лише заміна – не член групи.
Не поспішай робити висновки. Все можливо.
Не кажи так.
Це правда. Можеш заперечувати, та все ж так воно і є – ти чудово граєш, ти знахідка для кожного гурту.
Лесть?
Називай як хочеш.
А ти дійсно так вважаєш?
Можна подумати, раніше тобі цього ніхто не говорив.
Говорили. Мені більше подобається чути це від тебе.
Скажи ще, що тобі в мені подобається все.
Все.
У вікно світило сонце. Його обриси перенеслись на підлогу – начебто верх помінявся з низом.
Швидше б це закінчилось, аби я зміг взяти тебе і відвезти далеко-далеко, подалі звідси: від шуму й галасу, від зайвих очей, які дивляться на тебе, від насиченого графіку й незрозумілих умов – там я...
Рука опустилась трішки вниз.
...робив би усе, про що зараз думаю.
Не інтригуй.
А знаєш, про що я думаю?
Здогадуюсь.
Він ближче, рука нижче.
Ну і?
Ти серйозно?
Мовчання у відповідь.
Вона обертається до нього, а він тримає на устах посмішку, ледве стримуючи себе. В якусь мить здається й заходиться реготом – так, йому це здавалося смішним. Потім починає її лоскотати, щоб вона сміялася разом з ним.
Стук у двері.
Тс-с...
Ще стукіт, от тільки вже голосніше – вони накрились простирадлом з головою.
Виходь, Чорний Вороне! – суворо наказував голос. – Там вже зібралась повна зала журналістів з преси й телебачення, і, якщо ти зараз не вийдеш, буде скандал. Зайвий скандал нам не потрібен, тому вилізай з ліжка і марш на конференцію!
Німа тиша.
Ну, попадешся ти мені...
Стихаючи зацокотіли черевики.
А він цілував ту, яка була прихована від цього світу і яка належала тільки йому.
Може, все-таки сходиш?
Та пішли вони...
Він затискав її в своїх обіймах так, що вона ледве набирала ковток повітря.
...Знову стук по дверям.
Чорт... Що вам всім від мене потрібно?
Ти знаєш, – іронічно мовив голос за дверима.
Знаєш-знаєш... – перекривив він, встаючи з ліжка.
Поки він одягався, вона дивилася на його силует на фоні вікна, що світився денним світлом і в дечому нагадував ікону – цілуй і поклоняйся. Вона дивилася на його скуйовджене волосся, яке він марно намагався розчесати руками, і на прижмурені очі, коли він глянув у вікно, а потім відвернувся від нього. Вона помітила, що коли він нагнувся за сорочкою, то на його спині чітко викреслювався хребет, а випрямившись, він здавався їй настільки худим, що його аж стало шкода.
Я знаю, ти зараз поспішаєш, тому я буду говорити, а ти собі збирайся. Так навіть буде легше, якщо ти не з вертатимеш на мене уваги... Мені рідко сняться кольорові сни. Зазвичай закрила очі, темрява, відкрила очі і вже ранок. Часом щось снилося, але то було безглуздя. Хай це звучатиме банально, але коли я засинаю на тобі, я завжди бачу яскраві картинки: зимовий сад, море, радянські шпалери, ноги в лосинах, воду з-під
