супутник 'Диск-2' був створений в Китаї через три роки пiсля першого. Це завдання було вже складнiшим. Другий, вже китайський мiжпланетний апарат, був закинутий з Тiбетського плоскогiр'я уже на висоту тридцять п'ять тисяч вiсiмсот кiлометрiв над Землею. Цим китайськi вченi досягли того, що супутник 'Диск- 2' видно з рiзних точок Землi щодня в певному напрямi в той же самий час. Регулярно о восьмiй годинi вечора, наприклад, вiн опиняється над Москвою. Звичайно, спостерiгати цей супутник можна тiльки в умовах обсерваторiї, бо для такої великої вiдстанi, яка вiддiляє його вiд Землi, 'Диск-2' вiдносно дуже малий. Але разом iз своїм братом, 'Диском-1', вiн вiрно служить науцi i щовечора нагадує нам про наших друзiв - учених китайського народу. За допомогою штучних супутникiв ми уточнюємо метеорологiчнi спостереження, зокрема вивчаємо поширення i характер хмарного покрову Землi; супутники допомагають нам стежити за рухом криги в Арктицi i Антарктидi, а також у сумiжних з ними океанських смугах; автоматично дiючi на штучних супутниках радiоустановки попереджають нас про виникнення лiсових пожеж у малонаселених мiсцевостях. Нарештi, супутник 'Диск-2' служить ще й ретрансляцiйною станцiєю для ультракороткохвильових радiопередач: за його допомогою вечiрнi передачi московського телецентру бачить уся наша величезна країна i разом з нею - цiла Європа. Зокрема i зараз моя доповiдь передається по Радянському Союзу за допомогою 'Диска-2', отже, витвiр наших китайських друзiв i тут виявився корисним для спiльної справи!
Усiх оплескiв, якi спалахнули пiсля цiєї фрази, академiк Риндiн не чув, бо зараз аплодували сотнi тисяч i мiльйони телеглядачiв, якi належно оцiнили це його нагадування.
- П'ять рокiв тому ми вiдрядили перший радянський ракетний корабель на Мiсяць. Певна рiч, вiн летiв без пасажирiв. Корабель 'Мiсяць-1' мусив послужити лише практичнiй перевiрцi наших складних розрахункiв. У носовiй частинi цього корабля був вибуховий пристрiй, своєрiдна бомба. Природно, вибух цiєї бомби не мiг нiкому пошкодити, бо вже давно було встановлено, що на Мiсяцi немає нiякого життя. Що ж, 'Мiсяць-1' виправдав усi сподiвання, що покладалися на нього, блискуче ствердив нашi розрахунки. Точно в передбачений час ракетний снаряд досягнув Мiсяця i впав на нього: астрономи бачили у своїх телескопах блискавичний вибух на Мiсяцi. То вибухнув на споконвiчному супутнику Землi наш перший корабель-снаряд, подавши тим самим урочистий сигнал: мiжпланетне сполучення вiдкрите!
Знову буря оплескiв пролинула по залу.
- Два роки тому з Землi вилетiв другий ракетний мiжпланетний корабель 'Мiсяць-2'. Уряд i Комунiстична партiя наполягли на тому, щоб i цей полiт вiдбувся без пасажирiв. У першому експериментальному перельотi Земля-Мiсяць-Земля, що був генеральним iспитом автоматичних приладiв керування, не можна ще було рискувати життям учених. Астроплан 'Мiсяць-2' був обладнаний найсучаснiшими автоматичними установками, сконструйованими в наукових iнститутах Москви, Ленiнграда, Києва, Пекiна, Шанхая, Варшави, Будапешта, Праги i Софiї. Цi установки керували двигунами i рулями астроплана, приймаючи радiоiмпульси з Землi. Вченi стежили з Землi за польотом корабля i вивчали данi, якi передавалися з мiжпланетного корабля автоматично по радiо. Своєрiдна мiжпланетна мандрiвка автоматичних установок пройшла блискуче! Керований по радiо з Землi астроплан облетiв навколо Мiсяця i, повернувшись на Землю, благополучно знизився на Азовському морi. Ви всi знаєте про це. Ви бачили чудовi фотографiї, зробленi автоматичними апаратами, що були на цьому кораблi. Вперше в iсторiї науки ми зазирнули на той бiк Мiсяця, який нiколи не був видний з Землi, i встановили, до речi, що вiн нiчим iстотним не вiдрiзняється вiд давно уже вiдомого нам. Але, ясно, не тiльки заради цих цiкавих фотографiй 'Мiсяць-2' був вiдправлений у мiжпланетний перелiт. Ця подорож автоматичних установок, апаратiв i приладiв пiдтвердила можливiсть пасажирських польотiв у свiтовому просторi! Тепер радянська наука має практичний досвiд зореплавання, астронавiгацiї. Ми маємо право тепер здiйснити полiт на Венеру! радянський уряд i Комунiстична партiя дали згоду на те, щоб Радянськi вченi здiйснили мiжпланетну подорож, а водночас i спробували вiдшукати на Венерi ультразолото. Ось чому величезний колектив наукових iнститутiв Радянського Союзу, Китаю i народно-демократичних республiк наполегливо працював усi останнi роки над тим, щоб всебiчно пiдготувати нашу подорож, забезпечити її успiх. Конструювання астроплана i його будiвництво проведеш Московським i Пекiнським iнститутами мiжпланетних сполучень. Нове атомне паливо для наших ракетних двигунiв - атомiт, - створене в спiвдружностi Ленiнградським i Київським iнститутами фiзичної хiмiї. Оптичнi прилади астроплана виготовленi Празьким iнститутом експериментальної оптики. Складна система здобування пiд час шляху електричної енергiї розроблена i здiйснена вченими Шанхайського iнституту енергетичних проблем. Внутрiшнє обладнання астроплана створене на дослiдних заводах Варшавського iнституту гiгiєни. Свою долю участi внесли також науковi iнститути Будапешта, Кантона, Софiї, Берлiна. Як бачите, наш астроплан 'Венера-1' створений дiйсно зусиллями вчених i iнженерiв усього великого демократичного табору народiв свiту! Вченi розрахували все, зважили всi можливостi, якi тiльки можна було передбачити. I я тепер смiливо можу заявити: ми озброєнi знанням, досвiдом, натхненi довiр'ям до нас з боку великої радянської Батькiвщини i дружнiх народiв демократичного табору i зробимо все для того, щоб виконати нашi завдання!..
Виразним жестом академiк Риндiн спинив оплески.
- Друзi i товаришi, не поспiшайте. Прибережiть оплески до нашого повернення. Перед нами - велика, важка i тривала подорож по незнаному океану Всесвiту. З цього приводу менi згадується красива стародавня казка, вiдомий поетичний грецький мiф про аргонавтiв. Пам'ятаєте його? Цей мiф розповiдає про вiдважних казкових героїв, старогрецьких морякiв, якi на малесенькому кораблику вирушили в далеку подорож на розшуки золотого руна, шкури чудесного барана, яка мала, як вони вiрили, чарiвнi властивостi. На своєму маленькому кораблi, що називався 'Арго', моряки подолали Егейське море, подолали невiдоме їм до того часу грiзне Чорне море, яке здавалося мандрiвникам загадковим, таким, що ховає в собi невiдомi небезпеки. Древнiй мiф розповiдає, як вiдважнi моряки вийшли переможцями з смiливого поєдинку з грiзними силами природи i знайшли своє золоте руно в Колхiдi, як називалося тодi наше Закавказзя. Героїчнi мандрiвники на кораблi 'Арго', славнi аргонавти перемогли! Думаючи про нашу подорож, я завжди згадую цю красиву i наївну казку... Я думаю: адже й ми, подiбно старогрецьким аргонавтам, попливемо по невiдомому безкрайому океану Всесвiту, долаючи його бурхливi ефiрнi хвилi, можливi, хоча й не знанi нами ще бурi й шторми, борючися з могутнiми силами космiчних стихiй i намагаючись вiдшукати наше золоте руно, наше ультразолото... Сучаснi аргонавти Всесвiту сподiваються досягти не менших успiхiв, нiж стародавнi аргонавти грецького мiфу!
Академiк Риндiн спинився схвильований. Потiм вiн пiдвiв руку, наче заспокоюючи i себе, i слухачiв:
- А проте - це, звичайно, тiльки поетичне порiвняння. Друзi мої, пробачте менi його; повiрте, вченi також дуже люблять поезiю! Отже, сьогоднi, дорогi товаришi, ми надовго прощаємося з вами. Як ви вже знаєте, через кiлька дiб ми вилiтаємо з першої в iсторiї людства мiжпланетної станцiї бiля пiднiжжя Казбеку. Чому обране це мiсце для старту нашого корабля? Ви знаєте, що для вильоту в свiтовий простiр, у космос, астроплан мусить розвинути так звану космiчну швидкiсть, - для Венери вона дорiвнюється одинадцяти i п'яти десятим кiлометра на секунду. Це величезна швидкiсть, а розвинути її треба надзвичайно хутко, витративши при цьому дуже багато палива. I ось ми насамперед використали швидкiсть обертання самої Землi з заходу на схiд. Астроплан стартує в районi Центрального Кавказу на сорок третiм градусi пiвнiчної широти. Швидкiсть обертання Землi на цьому градусi складає близько трьохсот сорока метрiв на секунду. Можна вважати, що цi триста сорок метрiв на секунду є нашим прямим виграшем, чи не так? Адже ми полетимо в напрямi з заходу на схiд, себто використаємо цю готову швидкiсть. Далi, ми розгонимо астроплан уздовж злiтної рейкової дорiжки, яка веде на вершину Казбеку i там обривається. Що це дає нам? Астроплан аж до кiнця злiтної дорiжки не витратить жодного грама власного палива: його потягне за собою ракетний вiзок. Ракетнi двигуни вiзка швидко розгонять астроплан i виведуть його на вершину Казбеку, на висоту близько п'яти кiлометрiв, де опiр повiтря майже вдвоє нижче, нiж на рiвнi моря. Це буде тривати всього двадцять п'ять секунд, але за цей час астроплан дiстане швидкiсть шiстсот метрiв на секунду, як бачите, дуже чималу. На вершинi Казбеку, де обривається злiтна рейкова дорiжка, вiзок скотиться по рейках назад, униз, витративши цiлком свiй запас палива. А звiльнений астроплан полетить далi, продовжуючи прискорювати полiт, бо в той момент, як вiн вiддiлиться вiд вiзка, почнуть працювати його власнi ракетнi двигуни.
Академiк Риндiн знову зробив паузу. I тепер, коли вiн заговорив пiсля неї, голос його зазвучав м'яко i проникливо: так говорять про друзiв, про справжнiх, випробуваних товаришiв.
- Три чоловiки будуть пасажирами астроплана 'Вене-ра-1'. На мене покладене керiвництво
