старшi брати. Кастор В описує повне коло протягом трьох земних дiб. Двiйники Кастора А ще вайлуватiшi: аби зробити повний оберт, їм потрiбно дев'ять днiв. Так живе дивовижна родина iз шести сонць. Iнших таких сiмей, мабуть, нема в усьому Всесвiтi. Принаймнi людинi вони невiдомi...'
Ара, як i я, захоплювалась астрономiєю. Вона марила далеким свiтом, що його осяває аж шiсть сонць. Пам'ятаю, якось пiд час вiдпочинку на моїй батькiвщинi, бiля Середземного моря, ми з Арою намислили спорудити на мiському пляжi модель загадкового свiту. Довiдавшись про наш намiр, друзi стали допомагати нам.
Передусiм я пiдрахував на портативному калькуляторi, в якiй пропорцiї треба зменшити розмiри, аби модель помiстилася на прибережнiй дiлянцi. Дiставши потрiбнi цифри, ми взялися до роботи.
Середнiй дiаметр двох найбiльших сонць - пари Кастор А - було взято за один сантиметр. За цi два сонця правили уральськi самоцвiти. Спецiально опромiненi, вони горiли в пiтьмi бiлим гарячим свiтлом. Вiдстань мiж ними, вiдповiдно до астрономiчних даних, становила всього п'ять сантиметрiв - на те вони, власне, i близнята! Працювали ми неквапом, ретельно дотримуючись розмiрiв. Кожен самоцвiт було покладено на крихiтний самохiдний вiзок. Вiзок повзав по заданiй траєкторiї з заданою швидкiстю, що її можна було регулювати по радiо.
По тому настала черга другої пари зiрок - Кастора В. Цi два сонця, за якi правили такi самi самоцвiти, тiльки дещо менших розмiрiв, ми помiстили на вiддалi пiвсотнi метрiв од першої пари.
Третя пара сонць - два червоних карлики, Кастор С - завдала нам чималих клопотiв. Йдеться не про їхнє виготовлення: за тьмянi пурпуровi сонця ми взяли два опромiненi рубiни, з горошину кожен. Та коли постало питання, куди ж помiстити цю пару сонць, з'ясувалося, що вона має бути вiддалена вiд чотирьох своїх побратимiв на... шiстсот метрiв. Так треба було, аби не зрадити масштабностi. Я спробував змiнити пропорцiї, щоб уся система могла вмiститися на нашiй дiлянцi, одначе Ара рiшуче запротестувала.
- Соромся! - сказала вона. - Ти береш участь у великому актi творення. Нiчого жартувати, якщо створюєш нову сонячну систему...
- Щоправда, за готовими кресленнями, - кинув хтось iз товаришiв.
- Тим паче! - пiдхопила Ара. - Творець не пасує перед труднощами.
I ось настав кiнець кiнцем вечiр, коли все було готове. Ми й не сподiвалися, що наша вигадка приверне таку увагу. Юрби народу оточили з трьох бокiв наш витвiр. Нiхто не переступав накреслену лiнiю, завдовжки мало не кiлометр. З четвертого боку ряхтiло лагiдне море. Тiльки-но почало смеркати, до берега стали причалювати яхти, баркаси, ялики. Люди не запалювали на щоглах вогнiв, i на тлi призахiдного неба такелажнi лiнiї видавалися зовсiм чорними.
Коли смеркло, я натис кнопку на панелi передавача, i всi шiсть сонць почали рухатися. Ми попрацювали недаремне. Кожне свiтило перемiщалось по заздалегiдь визначенiй орбiтi. Можу вас запевнити, домогтися цього було зовсiм не просто. Помiркуйте самi. Кожну iз трьох пар сонць-двiйникiв треба було змусити обертатися довкола загального центра ваги. Потiм два старших 'подвiйних брати' - Кастор А i Кастор В - повиннi були рухатися довкола власного загального центра, оскiльки в цих чотирьох сонцях було фактично зосереджено головну масу системи. I це ще не все! Ми повиннi були врахувати збудження, що вносили в орбiти чотирьох великих братiв два молодшi карлики.
Змiнюючи частоту внутрiшнього випромiнювання наших штучних сонць, можна було змiнювати їхнiй колiр.
Глядачi гаряче заплескали в долонi, коли всi шiсть зiрок помандрували своїми орбiтами. Всерединi майданчика складною, плутаною дорогою рухалась уявна планета нашої новонародженої сонячної системи. Астрономiчних даних, що свiдчили б про планету, не було, i я напочатку протестував проти такого вiльного поводження з Близнятами, та Ара, як завжди, наполягла на своєму.
- Там має бути планета, я певна! - сказала вона так переконано, що всi пристали на її твердження.
Потiм Ара дiстала десь iще один радiовiзок, сама запрограмувала його i урочисто поклала на прямокутну платформу футбольну камеру, яка випадково трапилась пiд руку. Невiдповiднiсть у масштабах її, очевидно, зовсiм не бентежила.
Я став навмання змiнювати кольори всiх шести сонць, i перед нами одразу спалахували чарiвнi видовиська.
- Пам'ятаєш, як у тiй книжцi, - тихо шепнула менi Ара.
I справдi, прадавнiй автор виявився далекоглядним. Я мiг тiєї митi поклястися, що все було так, як вiн описав. Футбольна камера зникла. Замiсть неї складною орбiтою рухалась невiдома нам планета. Вона оберталася довкола власної осi, i по її сферичнiй поверхнi ковзали тремтливi вiдблиски. Поблизу вiд планети проходило одне iз сонць. Воно спалахувало густим синiм свiтлом, i одна з пiвкуль планети ставала сапфiрова.
В один iз моментiв усi шiсть зiрок вмикалися на резонансне випромiнювання. Це було маленьке чудо. З усiх бокiв майданчика ринули потоки оранжевого свiтла. I планета перетворилася на велетенський золотавий апельсин. Вiн сяяв i ряхтiв, наче казкова коштовнiсть. Я не бачив уже нi людей, що злились у темну масу, нi легкокрилих яхт, завмерлих на рейдi, нi друзiв, що стояли поряд,- нiчого, крiм яскравої золотої кулi.
- Знаєш, Уго! - неголосно сказала Ара, нахилившись до мене i показуючи рукою на створену нею з футбольної камери планету, - я подумала...
- Про що?
- Так хочеться побувати там... Побачити шiсть сонць... I висiсти на цю планету. - Вона усмiхнулась i легенько штовхнула мене в бiк.
- Цiлком можлива рiч, - погодився я...
Тепер мрiя наша здiйснюється. Планету в системi Кастора нами дiйсно вiдкрито. Хоч вона поводить себе досить дивно, але 'Грегор' швидко наближається до мети.
Тiльки Ара не дожила до цього радiсного i тривожного часу - вона назавжди лишилася там, на Марсi...
Гальмiвнi дюзи 'Грегора' працювали з повним навантаженням. Хоч кiбернетичнi системи корабля функцiонували безвiдмовно, клопотiв у всiх було по горло. Висадка на нову планету - дiло серйозне. Щоразу на тебе чатує стiльки несподiванок, що всiх їх аж нiяк не передбачиш заздалегiдь.
Зважаючи на те, що 'Грегор' наближався до нової планети, капiтан наказав рiзко скоротити час чергування членiв екiпажу. Розпорядження Петра Брагiна дiстало загальне схвалення: за короткий промiжок часу наша увага не встигала притупитися, а це було так важливо на останньому чи не найважливiшому вiдтинковi дороги.
Працювали всi. Астробiолог теж не лишався без роботи. Марiйцi треба було пiдготувати численнi апарати, що заповнювали цiлий вiдсiк. Велику допомогу їй подавали кiбернетичнi системи.
Наближався вирiшальний момент нашого польоту. Чим зустрiне нас невiдома планета? Космос - невичерпний вигадник. 'Я не знаю двох однакових планет', сказав якось Петро Брагiн, а його обiзнаностi можна позаздрити.
Розповiдає астробiолог Марiя Куличенко
Паччардi пiшов на чергування, i я лишилася сама. В глибинi екрана вимальовувався рожевий силует 'Грегора'. Було тихо i порожньо довкола... Дивакуватий вiн, цей Паччардi. Раптом нi сiло нi впало пiдхопився й побiг. А в штурманську рубку йому ще рано, я знаю. Взагалi, як на мене, чоловiк вiн з химерами. Биту годину iнколи просидить у колi друзiв i не зронить жодного слова. Сегедi менi розповiдав, що Паччардi може, ввiмкнувши п'єзофон, цiлiсiньку нiч не спати, слухаючи музику. I це тодi, коли наступного дня його чекає нелегке чергування. Кажуть, що Паччардi став такий пiсля того, як його сiм'я - дружина i дев'ятирiчний син - загинули на Марсi пiд час страхiтливого пiщаного бурану. Iнколи, дивлячись на Уго, я повнюся глибоким спiвчуттям до цiєї мужньої, сильної людини. Та я нiзащо б не сказала йому про це. Вiн, звичайно, не прийняв би мого жалю.
Паччардi видається менi гордим i замкненим. Коли вiн що-небудь доводить, не можна не замилуватися його розповiддю. Очi йому палають, жести стають швидкi й поривчастi, голос звучить, мов капiтанський гонг у хвилину небезпеки. I така сила, така переконанiсть у словах Уго, що слухала б i слухала його без кiнця. На жаль, цi спалахи бувають у нашого штурмана досить рiдко. За весь час нашого польоту на 'Грегорi' - а вiн триває вже близько трьох лiт - Паччардi скидав iз себе крижаний панцир тiльки двiчi.
Один раз, пам'ятаю, це було в день святкування двохлiття з тої митi, як наш 'Грегор' стартував iз рiдної Землi.
