бар. Анасыны? да, баласыны? да кейпінде шошы?анды?, ?оры??анды? белгі жо?. Болып жат?ан іске та? ?ал?анды? ?ана бай?алады. Ша?айды? ?андай себеппен ?ол?а т?скеніне ?аны? Ха?назар н?керлеріне:
— Мына кісіні баласымен бірге еліне апарып салы?дар, — деді К?нсананы к?рсетіп.
Біра? ?йел орнынан ?оз?алмады.
— Хан ием, мен енді ?айын ж?ртыма бармаймын, — деді К?нсана Ха?назар?а жаута?дай ?арап. — Ша?ай с?лтаннан айыра к?рме?із. Бала сонікі, енді онымен м??гі бірге болу?а бармын.
Ха?назар да бір сырды а??арып ?ал?андай.
— Ша?ай с?лтанмен м??гі бір болу?а бармын дейсіз бе? — деді ол ?аба?ын шытып. — Егер Ша?ай с?лтанды ел-ж?ртымызды? бірлігін б?з?ан к?н?сі ?шін ?лім жазасына б?йырса?, онда да бірге ?луге бармысыз?
— И?, бірге ?луге бармын!
— Мына н?ресте?ізді ?айтесіз?
— Жазмыш солай болса, ?олдан келер не бар?
Ха?назар ойланып ?алды. Мынау келбетіне к?з тоярлы? с?лу ?йел не ?айын ж?ртынан орасан ?орлы? к?рген жан, не Ша?ай?а ?лердей ??мар…
— С?лтан, — деген Ха?назар ?аба?ын шытып, — не ?лесі?, не бізбен біргесі?! Ал енді А? Ордамен бір боламын десе?, ?азір босатамын! Екі шешім жо?, та?да?аны?ды ал!
— ?кімі?е ризамын, Ха?назар хан! Жан сау?а! Жан сау?а! — деді ?уан?анынан к?зінен жас а?ып. — Айыбымды адал ?аныммен жуамын! ?ле-?лгенше сендермен бірмін! К?рмегенім Абдолла болсын! Міне антым! Міне ??ран!
М?ндай к?рт шешімді к?тпеген Ха?назар ханны? ?зі де абыржып ?алды. Ша?ай туралы б?рын да: «?ор?ау ?ас?ыр секілді бір тою ?шін ?андай ?лімтіктен де бас тартпайды; оны? ойы ел-ж?рт емес, ?ара басыны? ?амы», — дегенді сан рет естіген. Біра? д?л м?ндай ?ор?а? деп ойламайтын. ?лде ел-ж?ртынан б?лінгені жанына батып ж?рді ме екен? Ха?назар бетін Ша?айды? серіктеріне ?арай б?рды: кіле? баскесер, ?ят-ар дегенді білмейтін, е?гезердей ?ара?шы н?керлері де, ?ожаларыны? мына ?ылы?ына ?яла?андай, т?мен ?арап ?алыпты.
Ха?назар енді ж?зін К?нсана?а аударды. Оны? ??п-?у т?сінен ешбір сыр ??у?а болар емес, бетін Ша?айдан с?л б?рып, тас м?сін т?різді ?атып ?апты. Тек к?зінде ?ана ?лденеден жиіркенгендей бір ?иналыс ?ш?ыны бар… Д?л осы с?тте Ха?назар Ша?айды? ??нсыз жау екенін ??ты.
— Б?л жолы Ж?дік с?лтанны? аруа?ы ?шін босаттым, — деді Ха?назар. — Егер б?дан былай та?ы да бабамыз Ж?нібек ханны? Ордасына опасызды? етер болса?, б?л елге ?кпелеме!
Ша?ай с?лтан ?з ордасына жеткен к?ні ?зіні? Ха?назардан ?ор?ып, жал?ан ант бергенін к?рген н?керлерін бір т?нде бас?а жендеттеріне бауыздатып тастады. Жа?а ?ана ??ша?ынан шы??ан К?нсананы да ?лтіруге б?йры? берді. С?лтан ойын сезіп ?ал?ан К?нсана жендеттер айдап бара жат?анда, хан есігіні? алдынан ?те беріп:
— Т?рем, еш жазы?ым жо? ?ой, ??лыным Т?уекел ?шін мына жен- деттері?нен алып ?ал! — деп жалынды.
Біра? Ша?ай К?нсананы? с?зін естісе де естімеген боп, т?сегінде теріс ?арап жата берді. Б?л ?анды о?и?аны б?тен б?лмеде шырт ?й?ыда жат?ан жас Т?уекел білмеді.
Ерте?інде анасын іздеп зар жылады. С?лтан оны ер жеткенше асыра деп, бір бекзадасыны? ?йіне беріп жібереді. ?зі Абдолладан жедел ?скер алдырып, ?арама?ында?ы елді еріксіз к?шіріп, Ташкент у?лиетіне ?тіп кетеді.
Б?л о?и?аны бір шабарман д?л б?гінгідей бір той ?стінде хан?а жеткізген. Ха?назар онда тек:
— Абдолла ханны? жеріне ?анша т?тін к?шті? — деп с?ра?ан.
— Он бес мы?дай…
— Б?л алпыс мы?дай жан ?ой, — деген к?рсініп. — ?йтеуір, шамасы келгенше ?аза?ты жырымдап жатыр-ау бекзадалар…
Сол к?ні де д?л б?гінгідей оны? жан сезімін ?кініш билеген. Он бес мы? ?йді Абдолла ханны? еріксіз айдап кеткеніне, жас Т?уекелді жетім ?алмасын деп, ?ас жауына аяушылы? еткеніне ?кінген. К?з алдынан «апалап!» шыр?ыра?ан жетім баланы? бейнесі кетпей ?ой?ан.
Одан бері де талай уа?ыт ?тті. Адамды ая?ыш к?йрек сезімдер ?азір ?у томардай м?жыл?ан. ?ыр?ын со?ыстар азалы жанына ?аяу салып тасбауырлы??а ?йреткен. Б?л кез А? Орданы? да, Ха?назарды? да б?кіл Д?шті ?ыпша?, Мауреннахр Жетісу?а ?бден ?йгілі бол?ан кезі еді. С?йтсе де шабарман ?ия?ты? б?гінгі ?келген хабары ауыр тиді.
Осы уа?и?аны? алдында ?ана Абдолла ханны? ?ол астында ж?рген Баба- с?лтан Ташкент ша?арына ?алы? ?олмен аттан?ан Ха?назарды? ?а?арынан ?ор?ып, енді ?аза? ханымен ода?тасу?а у?де берген. Ха?назар одан ?ант?гіс со?ыссыз, Ташкент у?лиетіне жататын Яссы, Сауран ?алаларын с?ра?ан.
Б?л кезде ?аза?тар?а ?арсы т?рар б?лендей ?скері жо? Бабас?лтан бір амалын таппа? болып: «С?л шыда?дар, а?ыл?а салайын» дейді. Абдолла хан?а Д?стем биді аттандырады: «?лы м?ртебелі хан?а берген антымызда т?рамыз, пендешілігімізді кешсін. Д?шті ?ыпша?ты? ханы ?арама?ымызда?ы у?лиеттен жер с?райды. ?арсы т?рар бізде к?ш жо?. Не істеуіміз керек?» деген сауал айтады.
?зіні? Абдолла жа?ында екенін б?лда?ысы келгендей, ?ндижан ?міршісі етуді ?тінді. Б?л кезде Чарджоу ма?айында, Жейхундарияны? жа?асында а?да ж?рген Абдолла Бабас?лтанны? б?л хабарын естіп, б?л?ан- тал?ан ашуланады. Бабас?лтан?а ?ндижанды бермейтінін білдіреді. Бабас?лтаннан келген елші Д?стем биді ?стап ?алып, оны? ?кесі Б?лтірік биді Ташкентті? жа?дайын аны?тау?а жібереді.
Б?лтірік би келіп, Абдолланы?: «?аза?тар?а жер беруші болма» деген б?йры?ын жеткізгенше, ?аза?ты? ?алы? ?скерінен ?оры??ан Бабас?лтан Ха?назар?а Яссы, Сауран ша?арлары мен сол ма?айда?ы жерлерді со?ыссыз беріп, онымен ?оймай Абдолла?а ?арсы со?ысу?а у?де байласады.
Ха?назар ?айын атасы Ж?лім с?лтан мен оны? балаларына ?осып ?зіні? он бес-он алты жаста?ы екі ?лын Ташкентке жібереді. Онда?ы ойы — Ха?назар ханны? Бабас?лтанмен шын ода?тас екенін сездіру еді. Ал ?айын атасы Ж?лім с?лтан?а Бабас?лтанны? та?ы Абдолла жа?ына шы?ып кетпеуі тапсырылады.
Рамазан айында Абдолланы? со?ыс?а шы?пайтынын ж?не Абдолламен к?ресуге к?шіні? ?лі де жете ?ойма?анын білген Ха?назар Еділ — Жайы? бойында?ы ?алы? ?аза?тан ?ол жинама? болып, Сарайшы??а сапар шеккен.
С?йтіп Но?айлы елімен бітімге келіп, А?тор?ын арумен бірге он мы? ?ол алма? боп к??ілі хош отыр?анда, ?ия? шабарман суы? хабар ?келген.
— Шабарманны? айтуы бойынша, Ха?назар Сарайшы??а кеткен кезде елдегі жа?дай кілт ?згеріпті, — деді жырау.
Абдолла хан рамазан айы ?тпей Б?хара?а ?айтып келе жатып, Бабас?лтанны? ?ылы?ын естиді. Д?л осы кезде Бал?ыда на?ашы ж?ртына келген Бабас?л- танны? он бес жасар ?ызын Абдолланы? адамдары ?стап алып, хан?а ?келеді. Жас ?ыз Абдолланы ?анша ?ызы?тырса да, хан ?зін-?зі ?стайды. Бабас?лтанны? ?ызын ?о?ырат ?ос??ла? бимен бірге аман-есен Ташкентке ?айтарады ж?не ?кесіне с?лемін ?оса айтып жібереді: «Егер Бабас?лтан бізбен тату-т?тті т?рам десе, ма?айына жинал?ан Самар?ант с?лтандарын ?усын, ?аза?тардан да біржолата ат ??йры?ын кессін. Ал б?ны істемесе ?з обалы ?зіне!» — дейді.
?бден сас?ан Бабас?лтан Ташкентке інісі Тахир с?лтанды бас-к?з етіп ?алдырады да, ?зі Т?ркістан?а сапар шегеді. Онда?ы ойы Ха?назарды? ?скерімен бірігіп, Абдолла хан?а шы?у еді…
Бабас?лтан кеткеннен кейін, ?ос??ла? би Ташкентті? билігі ?олында ?ал- ?ан Тахир с?лтанды аз?ырады: «Бар п?ле Шах-Саид о?ланда, ол Самар?ант с?лтандарымен байланысты, егер сен оны т?т?ындап, Абдолла хан?а жіберсе?, хан к?н?лары?ды кешіп, кейін ?айтады», — дейді. Б?л с?зге сенген Тахир с?лтан а?асы Бабас?лтан?а к?п жыл е?бек сі?ірген, Б?хар ханымен к?ресті? бір басында ж?рген Шах-Саид о?ланды ?стап алып, ?ол-ая?ын байлап, ?ос??ла? биден беріп жібереді. Абдолла хан ?ас адамдарыны? е? бастысыны? бірі оп-о?ай ?ол?а т?скеніне ?уанады, с?зге келмей бірден басын алдырып, Т?ркістанда?ы Бабас?лтан?а жолдайды.
?ия? с?зін ты?дап т?р?ан Ха?назарды м?лімсіз ?ор?ыныш билеп кетті. Бабас?лтан?а кенет к?діктене ?ал?ан хан:
— Ал, ?азір жау ?скері ?ай жерде, — деп с?рады.
?ия? м?дірмей жауап берді.
