Вона кивнула, стримуючись, щоб не розплакатись:
— Мелодія з прогнозу погоди після новин... Музика з мого дитинства.
— Марі Лафоре. «Манчестер і Ліверпуль». Майя пригадувала слова до пісні, але все,
що
вдалося відтворити, це приспів: «Je t'aime, jo t'aime...»
Удома Майя скачала пісню Марі Лафоре і цілий вечір слухала її, заходячись плачем.
8.
На третій вечір вони кохалися на яскравому бамбетелі, який вона придумала для чилауту, поки не перевернули його. Далі вони перемістились на рояль, і Майя молотила кулаками
по клавішах, по білих і по чорних, не маючи сил стриматись, та й не маючи такого
бажання, Бамбетель, який тепер лежав перекинутим серед робочої плівки і відер з
фарбою, вона придумала сама. Вона зробила його схожим на той, що був у клубі в
Луганську, але це вже не мало значення.
9.
Він був першим чоловіком з досконалим почуттям смаку, але найбільше їх споріднювала
гординя.
Коли він сказав, що переїжджає з Києва до Львова, Майя почала збирати речі, щоб
поїхати разом із ним. Вона не вагалася, бо знала, що так треба, і все, що має статися, станеться — хоче вона цього чи ні.
10.
О сьомій ранку Іра нарізатиме хліб на грінки з сиром, а о четвертій Іван їстиме обід.
Ом.
11.
Приїхавши у будинок Якова, Майя негайно почала переставляти меблі й робити редизайн
простору. Про свої важкі думи вона Якову нічого не казала, бо й сама погано розуміла
їхню причину: може, через те, що до них мали приїхати дві учениці Якова, чи через те, що
до Матвія, відколи той спробував оволодіти нею в переодягальні йоґа-студії, відчувала
стійку неприязнь.
Урешті, коли під вечір зі школи прийшов Іван, молодший брат Якова (Майя саме
переставляла щось у кімнаті), вона побачила, де пронесеться блідий кінь апокаліпсису, і з
незвичним для себе смиренням прийняла цей факт.
На Іванові кроки вона вийшла в коридор. Йому було всього чотирнадцять. Іван глянув на
Майю і спіткнувся поглядом. Її груди обтискав спортивний топік, крізь його еластичну
матерію проступали пипки. Майя поправила плечико на топі й здмухнула з обличчя чілку.
— Як школа? Допоможеш? Мене звати Майя. Я вирішила у вас тут все попереставляти. VI Усі човни пливуть на північ
Animato
(жваво)
1.
Шановний композиторе!
Я, Казантопулос Йоланта Поgандополівна, уродженка Греції, громадянка України, хочу
дізнатися в найкоротший термін, що ви думаєте про мій творчий дебют.
До критики я ставлюся спокійно, позаяк вважаю, що мене немає, а цього світу насправді
не існує. Це однак не заважає мені прагнути співати на сцені, тому пишіть все як є.
Шалено ваша, Йоланта.
2.
Шановна Йоланто Попандополівно! Усе є, як є. Почну з цього.
З приводу диску: це жахливо. Цією музикою можна розганяти демонстрації. Тому або
знайди хорошого політтехнолога і йди в політику, або знайди хорошого композитора,