Йоланта спробувала відчинити вікно.

— Ні, це зимовий сад.

— Ага, а тут у вас, значить, куток для чайних церемоній. Ти займалася чайною

справою, Майє?

— Я? Я ні, у мене бізнес був. При йоґа-студії дівчата гралися.

— Як цікаво! — Йоланта широко розкрила очі при слові «дівчата». — Йоґа! Ти

захоплюєшся йоґою? Давно займаєшся? І як вона тобі? Як результати?

— Нормально.

— Ну клас. Клас. — Йоланта потягнулася. — А у мене одна йоґа... — Вона солодко

подивилася на Якова. — Я люблю добре спати...

— Ну, бачиш, — озвалась Майя, споліскуючи окропом глиняні чашечки для чаю, — у

нас

різні шляхи. Це тайванський бірюзовий «Мінцзян-улун», — Майя понюхала сама і

передала по колу посудинку з сухим чаєм.

— Це що, зелений? — спитала, понюхавши, Яна.

— Ні, це улун.

— А-а, — сказала Яна і передала посудину Йоланті.

— М-м-м-м, клас, яблуками сушеними пахне. Тримай, Якове. — Йоланта обачно

передала йому глиняну посудину. Яків глибоко вдихнув аромат чаю.

Йоланта відкинулася на подушки і видала стогін задоволення.

— Як мене у вас пре! Як мене у вас пре!!! Маестро, ви сьогодні весь вечір якийсь

тихий. Як поживає ваша творчість? Пишете щось нове? Пам'ятаю, як ви мене вразили

тоді, у Коктебелі, своєю джиґою для гобоя! Я вмирала від задоволення.

Яків відчув, як до горла підкочується нудота.

— Я...

— Боже, яка сила валить, — не дала слова сказати Якову Йоланта. Вона відкинула

назад голову, і волосся розсипалось їй по обличчю.

— Йолка, ну ти реально гониш, — сказала Яна. — Ващє безбашенна. А у вас тут курити

можна під час церемонії?

— Так, я крейзанута. Так, я така... — потягла Йоланта, і дівчата розсміялися.

— Кури, будь ласка. Я принесу попільничку, — сказала Майя і вийшла з кола.

— О Боже, привид] — вигукнула Йоланта. Яків сіпнувся, йому потемніло в очах.

Йоланта розреготалася.

— Де? — піднялася Яна.

— Я жартую.

Яків обережно глянув через плече.

Ірена сіла на підвіконня, заклала ногу на ногу і закурила.

6.

— Улун має пряний аромат з нотками сушених яблук. Смак м'який, післясмак теплий, з

нотками сухофруктів. Цей чай збирали й обробляли вручну, без застосування

ароматизаторів.

— Ти що, етикетку напам'ять вивчила?

— Ні, мала коханку, яка вела чайні церемонії у нас в клубі, — байдужо озвалася Майя.

— А ти чим займаєшся?

— Я... я співаю... Я живу... Я не знаю, чим я займаюся... Гриби їм... Вірші потім пишу

гекзаметром. Он, композитора шукала собі для пісень, А, згадала! Я витягую рибалок із

черева риби. Деколи рибалка ловить рибу, а часом риба ловить рибалку, таке буває, от я і

витягую рибалок з риби.

Вы читаете Голова Якова
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату