Одна лиш думка знову підіймати старі записи, знову занурюватись у заплутані, наче
пуповина мертвонарожденого, сплетіння музики, збуджувала в нього бажання
похоронити себе в глибокій шахті.
Яків зрозумів, що готовий перейти до перегляду мультиків. «Південний парк». Те, що
треба. Мультик про дітей, де в кожній серії вбивають одного і того самого персонажа.
Серед звуків я — звук іржавих завіс.
Серед наркотиків я — горілка.
Серед пацієнтів я — симулянт.
Серед серіалів я — саус-парк.
Серед героїв саус-парку я — кенні.
Серед країн я — Україна.
Серед акторів я — барбара стрейзанд.
Серед джерел я — версія.
Серед версій я — пародія.
Серед творчості я — система.
Серед систем я — збій.
Серед узорів я — дефект виробництва.
Серед букв я — буква и, найбезглуздіша буква,
якою затикають всі діри у мові.
Серед бойових мистецтв я —
мистецтво відповзати.
Серед ударів я — заборонений удар.
Я розбитий старий горщик, який знайдуть через тисячу років археологи. Вони прочитають
напис на мені — наприклад, там буде напис «Горухща». І вони вирішать, що там була
гірчиця.
4.
Не наважившись накласти на себе руки біля костелу, Яків побрів крізь туман додому. Біля
дому він побачив незнайоме авто — небесноблакитне «шеві» в стилі ретро. На багажнику
«шеві» було написано «What if God is One of Us?». А на капоті зображені два перехрещені
револьвери.
«Прибули Сили Добра планети Ейва», — подумав у голові хтось, хто видавав себе за
нього. А Яків збагнув: чудо — воно на вигляд саме таке.
З неба полетіли перші сніжинки.
5.
На веранді засвітили світло, і Яків побачив силуети гостей. Майя подавала чай.
— Заходь, любий, — гукнула Майя з вітальні. — Твої учениці приїхали.
— Ми ту-у-ут! — пролунав голос Яни.
— А ось і мій милий приїхав, — пролунало над вухом, і Яків відчув, як над ним
зімкнулись чиїсь міцні обійми. Яків розвернувся, і Йоланта відскочила на два кроки назад, притислася спиною до стіни, даючи прохід Майї з чайником і чашками.
Майя окинула їх обох поглядами.
— Ми тут трішки зажимаємося, ти не проти? — Йоланта невинно замахала віями-
опахалами. На її обличчі грала сонна усмішка, ніби
вона мружилась від сонця. — Ми як діти. Так давно одне одного не бачили. Стільки
всього хочеться розказати, ой! — Йоланта примружилась від задоволення. — Як у вас
добре! Все так по-східному.
— Це тимчасовий пошук стилю, — озвалася Майя. — Я ще буду все переробляти.
— Та ні, дуже гарно. Камін такий великий, вікна такі високі. Вони відчиняються? —
