Біблія

10. Кровожерні люди ненавидять безвадного, а праведні піклуються про його життя.
11. Безглуздий увесь гнів свій виливає, а мудрий упокорює його.
12. Якщо князь дослухається брехливих слів, то всі служники його не відають честі.
13. Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того і того дає Господь.
14. Якщо цар судить убогих за правдою, то престол його назавжди усталиться.
15. Різка і викриття дають мудрість; але підліток, залишений без уваги, вчиняє сором матері.
16. Коли множаться нечестиві, множиться і беззаконня; але праведні побачать загибель їхню.
17. Карай сина свого, і він принесе тобі спокій і втішить душу твою.
18. Без одкровення згори народ розбещений, а той, що пильнує закон, блаженний.
19. Словами не навчити раба; тому що хоч і розуміє [їх], та не упокорюється.
20. Чи бачив ти людину необачну у словах своїх? На безглуздого більше надії, аніж на неї.
21. Якщо із самого дитинства виховувати служника в розкошах, то згодом він забажає бути сином.
22. Гнівлива людина започатковує сварку, і запальний багато грішить.
23. Гординя людини принижує її, а впокорений дух набуває честі.
24. Хто ділиться із злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не зголошує про те.
25. Страх перед людьми налаштовує сіть; а той, що сподівається на Господа, буде в безпеці.
26. Багато тих, що шукають [прихильного] обличчя у князя, але доля в людини від Господа.
27. Мерзота для праведників – людина неправедна, і мерзота для нечестивого – той, що прямує належним шляхом.
Притчі 30
1. Слова Агура, сина Якеєвого, [котрі] мовив цей чоловік до Ітієла і до Ухала:
2. Справді, я більше недолугий, аніж хто-небудь із людей, і розуму людського немає у мене.
3. І не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю.
4. Хто на небо виходив і сходив? Хто зібрав вітер у пригорщі свої? Хто зав'язав воду в одяг? Хто визначив усі рубежі землі? Яке ймення його і яке ймення сина його? Чи відаєш ти?
5. Кожне слово Боже – чисте; він – щит усім, хто сподівається на Нього.
6. Не прилучай до слів Його, щоб Він не звинуватив тебе, і щоб ти не виявився облудником.
7. Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені раніше, аніж я помру.
8. Марноту і облуду віддали од мене; убогости і багатства не дай мені, насичуй мене щоденним хлібом.
9. Щоб я не переситився і не зрікся, і не сказав: Хто – Господь? І, щоб, зубожілий, не почав красти та не безчестив ймення Бога мого намарно.
10. Не обмовляй служника перед володарем його, щоб він не прокляв тебе, і щоб ти не був знайдений з провиною.
11. Є рід, котрий проклинає батька свого і не благословляє матері своєї.
12. Є рід, котрий чистий у власних очах своїх, але не обмитий від бруду свого.
13. Є рід – о, які зарозумілі очі його, і як піднеслися повіки його!
14. Є рід, у котрого зуби – мечі, і щелепи – ножі, щоби пожерти вбогих на землі і жебраків поміж людьми.
15. У невситимості дві доньки: Давай і Давай. Ось троє невситимих і четверо, котрі не скажуть: Досить!
16. Шеол і лоно неплідне, земля, котра не насичується водою, і вогонь, котрий не каже: Досить!
17. Око, що кепкує з батька і нехтує покірністю перед матір'ю, виклюють ворони в долині і поглинуть орлята.
18. Три речі утаємничені для мене, і чотирьох я не розумію.
19. Шляхів орла на небі, стежок гадини на скелі, дороги корабля серед моря і путівця чоловіка до дівчини.
20. Такий шлях також і дружини перелюбної: наїлася, обтерла свого рота та й каже: Я нічогісінько поганого не вчинила.
21. Від трьох здригається земля; чотирьох вона не може носити;
22. Раба, коли він стає царем; глупака, коли він досхочу їсть хліб;
23. Позначену ганьбою жінку, коли вона шлюбиться, і служницю, коли вона займає місце своєї господині.
24. Ось чотири малих на землі; але вони мудріші від мудрих.
25. Мурашки – народ не сильний, але влітку накопичують поживу собі;
26. Гірські миші – народ слабкий, але влаштовують оселі свої на скелі;
27. У сарани немає царя, але вона виступає одностайно;
28. Павук лапками пнеться, і він у помешканнях царських буває!
29. Ось, троє мають вишукану ходу, і четверо ходять добре;
30. Лев, дужий поміж звірами, який не поступиться нікому.