— Я не знаю, що таке проектне фінансування, але боюсь, що це все тільки слова, які не мають жодного економічного змісту. — Ось саме тому, що не знаєте, нас і не фінансують. А …під «project financing» слід розуміти таке фінансування, при якому: 1) проект являє собою самоокупну господарську одиницю; 2) кредити забезпечуються насамперед за рахунок «Cash-flow» проекта; 3) майнова гарантія в основному обмежується дебітними засобами проекту. Спробуйте сформувати відповідну програму, не використовуючи ЕПЦМ! 2.7.8. Адаптація АСА-діаграми Оскільки справа йде до кінця цієї… частини книги, я не буду більше говорити про деталі і дозволю собі тільки нагадати, що, по суті, розглядалися в С-категорії морфізми (а може, і функтори) категорій АСА-діаграми в категорії («предметній області») якихось інших понять (і/або навпаки), що індексують відповідні моделі. Останні також можуть розглядатися відповідно як діаграми чи категорії, які (див. визначення підрозд. 2.6.2 і 2.6.3) є, по суті, діаграмами, на які накладено додаткові обмеження. Оскільки ми з читачем широко використовуємо звичайну мову і С-морфізми, то деяка невизначеність все ж може бути. Оксана: — Що це знову за якась невизначеність? — Що стосується понять моделей і категорій, то ніякої невизначеності немає. Нагадаю, що, як я розумію, модель — найбільш загальне поняття («все відоме — моделі»), а категорії — це моделі, які задовольняють відповідні умови. Іншими словами, якщо СІ — категорія, то вона модель (а обернене твердження за прийнятих умов у загальному випадку не правильне). Використовуючи поняття імплікації, можна було б записати: категорія?модель. Саме поняття категорії (чи схеми) можна «алгебраїчною» мовою зіставити з множиною якихось відношень, або «шкалою множин» за Н. Бурбакі (див. підрозд. 2.6.6). Тепер — ще деякі думки до «адаптації». Річ у тім, що морфізми можна в принципі розглядати просто як стрілочки, надаючи їм того чи іншого змісту (у ряді публікацій так і роблять). Та найбільш поширеною є інтерпретація морфізмів схем як двох відображень відповідно узгоджених об’єктів і морфізмів однієї діаграмної схеми в об’єкти і морфізми іншої («діаграма типу… над…), що приводять до поняття діаграми. Так-от ніщо нам не заважає розглядати, зокрема, «різнонапрямлені» морфізми залежно від вихідних посилок. Якщо спробувати інтерпретувати морфізми одночасно як імплікації, то посилка (антецедент) є областю визначення відображення, а наслідок (консеквент) — областю їх значень. Згідно із загальноприйнятною термінологією логіки «зміст» антецедента має бути «більшим» (а обсяг — меншим), ніж у консеквента, звісно, якщо їх можна якось порівнювати (тобто «ендогенних» стрілочок може бути «більше», а об’єктів — «менше»). Зв’язок між «логікою» та «алгеброю», мені вважається, можна краще прояснити за допомогою поняття «узагальненого гомоморфізму» [34], але це «на любителя». Тут же приймемо таку наочну умову: якщо одну з моделей можна вважати більш загальною, ніж іншу, то під час інтерпретації морфізмів як імплікацій вона буде консеквентом. Так чи інакше можна було б синтезувати й інші діаграми на основі АСА-типу біпрямокутної (динамічної) схеми — від «витягнутої» до «виродженої» білінійної — над іншими схемами або категоріями. Зокрема, можна говорити про діаграму, що пов’язує множини різних ІС одну з одною через відповідні СІ (ІС—СІ—ІС-діаграми, або коротше — ІСІ-діаграма), про ІС—ІС—ІС (ІСС) діаграму як діаграму типу біпрямокутної схеми над якоюсь схемою (підкатегорією) категорії ІНФОРМАТИКИ (або ж про відповідний морфізм). Можна й навпаки визначити СІС- діаграму. (Не сумніваюсь, що читач формально запише цей морфізм і самостійно.) Цікавою виявляється діаграма типу біпрямокутної над поняттями «гіпотези—форма—наслідки, або ГФН-діаграма, за допомогою категорій якої ми будемо мати цікаве спілкування з комп’ютером під час адаптації реальності. ГФН-діаграма дуже близька, по суті, до діаграми реалізації ПІБ, яку можна було б інтерпретувати як морфізм біпрямокутної схеми в такі категорії, як індуктивний компонент (І), модель, що синтезується (М), дедуктивний компонент (Д). Якщо модель синтезується, починаючи з індукції, то можна говорити про ІМД-діаграму, якщо навпаки — про ДМІ-діаграму (порівняйте ІнС і ПрС із передмови). Для «логічних» категорій може йтися про інформативний баланс обсягу (О) і змісту (З) понять як імен моделей (тобто відповідно про ОМЗ чи ЗМО-діаграми). Що стосується ЕПЦМ, то його визначення стає значно кон- структивнішим з урахуванням динамічності біпрямокутної схеми та її морфізмів. Зокрема ясно, що цей метод, як правило, по¬в’язаний із використанням у відповідній часовій послідовності всіх морфізмів, що мінімізуватимуть час або максимізуватимуть за тими чи іншими критеріями ефективність моделювання. Таким чином, залежно від предметної області, що моделюється, на основі відповідного морфізму біпрямокутної динамічної схеми з урахуванням АСА-діаграми як одного із її морфізмів ми можемо синтезувати і схему аналізу — синтезу — реалізації цієї моделі. Звичайно, матимемо тільки загальну структуровану схему, морфізми в рамках якої ще треба синтезувати з урахуванням усіх (доступних) категорій, зокрема S, О, Ф, М, Ц, тобто основних категорій АСА-діаграми. Володя (інколи про щось запитує): — Я тільки не зрозумів, який зв’язок усіх цих діаграм з АСА-діаграмою, на чому весь час наголошувалось? — Як мені здається, в усіх випадках поняття аналіз, синтез, адаптація є визначальними, або, скажімо обережніше, дуже вагомими для мислення, тобто аналізу—синтезу—адаптації моделей. Бачте, мені навіть не вдалося синтезувати якусь метамодель цих понять, хоч при великому бажанні це й можна було б спробувати, але, як на мене, «гра не варта свічок» (принаймні поки що). А для того, щоб відповісти Володі по суті, наведу просто інші назви для деяких задекларованих раніше та й інших діаграм, особ¬ливо звернувши увагу на кілька з них, які використовуватимуться надалі. Загальний принцип простий — фіксуємо увагу не на абстрактній схемі (об’єкти «крапки», морфізми — «стрілочки») відповідної діаграми, а на основних категоріях АСА-діаграми, тобто розглядаємо діаграму типу АСА над відповідною схемою (зокрема, категорією) понять (або ж відповідний морфізм). Для початку наведемо «перейменування» на прикладі кількох діаграм. Візьмемо ІСІ-діаграму і назвемо її АСА—ІСІ (моделлю, діаграмою), що означатиме просто скорочений запис: аналіз—син¬тез—адаптація взаємозв’язку двох ІС між собою (через СІ). Дужки в обох випадках я поставив, бо ці слова можна просто мати на думці, оскільки це завжди явно чи неявно так. Щодо СІ, то якщо треба зрозуміти саме процес взаємозв’язку двох ІС, то є сенс зафіксувати увагу якраз на цій «трійці» понять. Надалі «необов’язкові» поняття використовуватимуться «за зручністю» (як, по суті, і взагалі всі поняття всіма людьми і… іншими ІС). СІС-діаграма може розглядатись і як АСА—СІС, тобто як аналіз—синтез—адаптація «взаємодії» деякої ІС із двома СІ (наприклад, функціонування якогось агентства (ІС), що виконує переклади з однієї мови в іншу, або підготовка відповіді Міні- стерства закордонних справ якоїсь держави на ноту іншої). Важливою є модель АСА—ГФН, тобто аналіз—синтез—адаптація (логічного) взаємозв’язку гіпотез, форм (логічних) і наслідків. Словом у дужках я хотів загострити увагу читача на тому, що саме логіка робить цей процес конструктивним, тобто загальнозначущим. Цю модель буде доволі докладно розглянуто в підсумковій частині книги. АСА—ГФН може розглядатися і в різних (більш «зручних» і/або загальних) формах. Так, можна говорити і про більш загальну модель логіки взаємозв’язку понять за допомогою комп’ютера. Для скорочення надалі візьмемо для неї «спеціальне» (не зовсім «нормативне») ім’я — АСА-Логіка.
Вы читаете Інформатика інвестування
