Це пов’язано з тим, що, як мені здається, це дуже важливий (а може, і найважливіший) напрямок розвитку «людино-машин-них» технологій. Крім того, ми (Б. Я. Брусіловський, І. В. Ша-баліна, В. Б. Брусіловський) розробляємо відповідні комп’ютерні програми на основі ЕПЦП (а це означає, що вони вже якось працюють, що й буде проілюстровано далі). У принципі модель АСА—ГФН можна розглядати і у взаємозв’язку (через відповідний морфізм) з моделлю АСА—ІСІ, де однією з ІС є людина, а іншою — комп’ютер. Цікавий також взаємозв’язок трьох ІС (скажімо, викладача, студента і комп’ютера або, наприклад, МВФ, України і Кабміну) — моделлю АСА—ЗІС, яку теж буде розглянуто доволі докладно в тісному зв’язку з моделлю АСА-Логіка. Надалі якось особливо не фіксуватиму увагу на таких перейменуваннях, а просто (без спеціальних попереджень) використовуватиму ті чи інші поняття, адже вони, як мені здається, органічно «вписуються» в U-мову, тобто «зручні», а отже, будь-які коментарі зайві. 2.7.9. Перерваний політ Тепер слід сказати кілька слів про конструктивну реалізацію відповідних (зокрема, ендогенних) морфізмів для тих чи інших моделей. Зазначу, що тут суттєвим є принцип узагальненого гомоморфізму (див. [34]), про який частково вже йшлося. Читач (економіст-міжнародник): — Хочу чесно попередити автора, що коли він зараз же не наведе хоч один якийсь наочний приклад із категорії економіки, я не буду «адаптуватися» до останньої частини книги. — Навожу. На рис. 1, що є, по суті, АСА—ЗІС-діаграмою, овали символізують системи відповідного ступеня системності (пор. підрозд. 2.6.5), у термінах МЕ — суб’єкти МЕ: фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні організації, ТНК, стрілочки між якими (різної товщини) символізують форми міжнародних економічних відносин (різної інтенсивності), а «обвідне» коло — середовище розвитку МЕ. Очевидно, що число 3 взято для спрощення схеми, тому, зокрема, йдеться про фрагмент моделі. «Овальність» і розміри символізують деякі ознаки систем. — А до чого тут АСА? — А що означає вивчити курс МЕ? Напевне, навчитись реалізувати аналіз—синтез—адаптацію як об’єктів, так і морфізмів (стрілочок) цієї діаграмної схеми, їхні взаємозв’язки і взаємозалежності, тобто можна вважати, що завданням вивчення є перетворення діаграмної схеми — на категорію, де відомі ці взаємозалежності. Рис. 1. Діаграмна схема фрагмента моделі «Міжнародна економіка» — Але ж студент нічого адаптувати не буде — це вже завдання діючих суб’єктів МЕ. Між іншим, чому в одних випадках ідеться про суб’єкти, а в інших — про об’єкти? — Спочатку щодо адаптації. Студент, як і будь-хто, завжди адаптуватиме власні знання, моделі (власні СІ) з новими знаннями (СІ) для збільшення інформативного перерізу себе як ІС з іншими ІС, що забезпечить зростання зв’язності. Звісно, те саме роблять і, скажімо, митні органи чи Міністерство закордонних справ як ІС. А щодо форм адаптації, то вони, звісно, можуть бути різними, хоч завжди існуватимуть. Тепер стосовно суб’єктів і об’єктів. Я не зміг відмовити собі в задоволенні ще раз проілюструвати процес адаптації. Ось як визначається поняття об’єкта в [99]: «…Является предметом познания, практического воздействия…» Що ж до «субъекта», то з ним — складніше. Визначення немає, але визначається «субъект суждения — та часть суждения, которая отображает предмет мысли, напр., в суждении: «Вскоре, молодой разведчик в мас¬кировочном халате и с автоматом в руке…». Якщо нагадати, що ця, що б там не казали, фундаментальна праця створювалась і була видана за радянських часів, то адаптація автора до реальності симптоматична. Та це так, у зв’язку з моїм поганим характером. А взагалі-то інтуїтивно, напевне, усвідомлюємо: суб’єкт — це той, хто діє в тому чи іншому середовищі, а об’єкт — система, на яку спрямовано дію. Тому в МЕ як ІС (держави, скажімо) — це суб’єкти, а в МЕ як СІ, яку ми створюємо і вивчаємо, — об’єкти. Я не впевнений, що читач залишився задоволеним, але все-таки є надія, що він прочитає останню частину книги. Якщо ж ще якийсь інший спеціаліст на рис. 1 побачить, скажімо, діаграму взаємозв’язку якихось внутрішніх органів людини чи взаємовідносин регіонів України, чи відносини викладача, студента і комп’ютера у процесі навчання, чи вічний «трикутник» закоханих чи навіть класифікацію якихось СІ (звісно, за відповідної інтерпретації об’єктів, морфізмів і ступенів системності), міра (див. частину 3) надії збільшиться. Читач: — Це все досить кумедно і рисунок, можливо, згодиться для якихось пояснень студентам, але я все ж не зовсім зрозумів, чим це полегшує вивчення, чи там хай моделювання, МЕ або якоїсь іншої предметної області. — Тим, що, узагальнюючи поняття і скорочуючи кількість використовуваних понять, ми легше розв’язуємо ту чи іншу задачу вибору альтернатив, тобто задачу Анни, що є кінцевою метою будь-якого моделювання. А практично це означає, що наші моделі стають «економнішими» (пам’ятаєте: «Економіка повинна бути економною»?) і одночасно точнішими, оскільки завдяки більш повній реалізації принципу ЕКА ми зможемо «помічати» такі деталі моделі, які раніше залишалися поза нашою увагою. Та й взагалі зменшиться ймовірність порушення основних принципів моделювання… — Знаю, там всякі ПМД, ПМВ, ПІБ… А Ви мені просто, звичайною (якщо не можете спеціальною економічною мовою) скажіть, як, наприклад, навчати студентів за новими навчальними технологіями мого предмета чи як можна проаналізувати Програму Кабінету Міністрів України, використовуючи оці всі принципи і взагалі весь матеріал, який, скажу чесно, видається мені не те щоб не цікавим, але не дуже практичним. — Щодо практичності, то, напевне, найкраще буде, якщо на Ваші запитання Вам відповість комп’ютер… «звичайною» мовою, коли спробує відповідно адаптуватись в останній частині книги. На закінчення (ну тягне мене на узагальнення — може, і дійсно, правий читач-меланхолік?) не зайве відзначити, що всі міркування виконано в рамках абстрактної теорії систем (АТС) — метатеорії будь-яких теорій систем, а отже, вони застосовні в кожній із цих теорій (за належної інтерпретації). Але тоді постає запитання: якщо, наприклад, так широко розуміти такі поняття, як «аналіз», «синтез», «адаптація» чи «план», «програма» і «реалізація», то в цих термінах (і моделях) можливий опис практично будь-яких систем. Адже застосовні ж поняття аналізу, синтезу й адаптації під час побудови будь-яких Н- і Р-моделей, як це я і спробував показати в самій структуризації книги. Якщо говорити конкретно про «первинну» АСА-діаграму (див. рис. 1 з підрозд. 1.7.6), то (коли це буде зручно при адаптації реальності), можливо, більшу ЗВ’ЯЗНІСТЬ здатні забезпечити й інші поняття чи інша інтерпретація первинних понять АСА-діаграми. Адже, наприклад, допустимо розглядати білінійну схему над якою завгодно категорією (наприклад, цілей — Ц), і тоді формула (1) підрозд. 2.7.5 матиме відповідний вигляд: (1) Можна також у разі поганого визначення атрибутів с, п, р розглядати всі три моделі і в одній категорії, специфікуючи їх у часі за ступенями системності або ще за якимись іншими ознаками. Для ІС важливою є й взаємодія «вузла» із самим собою, тобто реалізація (динамічного) ендоморфізму, та в усіх випадках, скажімо, формула (1) із підрозд. 2.7.5 справджуватиметься, бо «все суще — системи, а все відоме — моделі», зокрема і реальність, до взаємної адаптації з фрагментами якої ми й переходимо в підсумковій частині книги. Але для того, щоб усе-таки хоч якось виправдатись перед читачами-економістами, наприкінці цієї частини коротко домовимось про деякі позначення, які можуть бути корисними, зокрема, під час опису економічних категорій. Більш того, ці позначення я проілюструю на повністю економічних прикладах.
Вы читаете Інформатика інвестування
