Що стосується скорочень, то тут все ясно, просто йдеться про якісь позначення ознак. Цифри індексують системи — об’єкти, які вже мають деякі ознаки (а систем без ознак, як Ви розумієте, взагалі не буває). Так що в таблицях «деякі характеристики…» у «прямих» дужках записано об’єкти і ознаки (через крапку). Тому досі позначення відповідають домовленостям, за винятком дужок, які доволі зручні для індексації значення відповідного поняття, що може інколи розглядатись і як змінна (у термінології ООП). Позначення можна виправдати, вважаючи, що перший елемент у дужках індексує відповідний клас. У разі потреби перед ним можна позначати і об’єкти типу ІС чи здійснювати дезагрегацію ознак, скажімо, за категоріями АСА-діаграми. Зрештою, це досить зручно навіть у «чистій» економіці чи взагалі інформатиці, навіть незалежно від ООП, яке для нас, звісно, не є «священною коровою». Я спробував хоч якось у кінці цієї частини «утримати» читача-економіста, щоб він все ж перейшов до останньої, особливо — підсумкових її розділів, де, сподіваюсь, його вже буде «утримувати» просто цікавість. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (Інформація… після роздумів) Першим етапом у створенні будь-яких моделей і програм є згідно з АСА-діаграмою визначення основних категорій — існуючих, проектованих і реалізованих систем. Якщо реальністю вважати існуючу систему, то постає запитання: а що це, власне, таке? І тут з’являється небезпідставна підозра, що ця вихідна категорія є погано визначеною. Втім це було зрозуміло завжди, а особливо чітко визначено східною філософією. Що таке ноуменологічна сутність світу? «Дао», що принципово виключає логічний аналіз, а отже, і звичні для Заходу функції і методи реалізації загальнозначущості і переходу до феноменологічних моделей..? Як людство виходить із цього парадоксального становища, коли синтезуються моделі «невідомо чого», та ще й невідомо як? Оскільки воно (людство — ІС) існує (поки що?), то якось все ж виходить, хоч зі змінним успіхом, забезпечуючи ЗВ’ЯЗНІСТЬ, необхідну для його існування, що можливо лише в разі ефективного розв’язання задачі Анни для всіх СС. А це, у свою чергу, припускає відповідну за СС систему СІ. Можна було б розглянути принаймні найбільш загальнозначущі моделі (порівняйте [34]). Але «ми підемо іншим шляхом» і обмежимося пошуком СЛОВА на найвищій СС, без якої неможливе ніяке моделювання. Тобто, поговоримо про модельn (в основ¬ному U-мовою), але не з Буддою і Лао Цзи, а з Арістотелем і його послідовниками. Отже, мало б ітися про моделювання мови. Але оскільки обсяг цієї книги перевищує дозволений доведеться обмежитися тільки прикладами ефективності її найвищого, визнаного на «Заході» СС — логіки. Отож від Будди і Лао Цзи відійти далеко не вдалося, та нехай нас втішить Ньютон, який теж вважав, що «в навчанні приклади важливіші за правила». А щоб було цікаво економістам, залучимо до нашої розмови такі ІС, як Кабмін, Б. Хмельницький, В. І. Ленін, психологи і все-таки — комп’ютер. І у зв’язку з цим нетрадиційна думка — інформативний баланс у світі моделей, що істотно змінить загальнолюдську модель світу, на мій погляд, реалізуватиметься на базі двох великих теорій сучасності — економіки і фізики, оскільки майбутня метамодель економіка—фізика (Е—Ф), як «двомісний» функтор суттєво використовуватиме, принаймні у прикладних моделях, апарат фізики, що… не є її власністю. Читач: — А чи не забагато бере на себе автор? — Забагато. Та я не один, бо, з одного боку, лауреат Нобелівської премії Макс Планк, фундатор квантової фізики, якось скром¬но зауважив, що він починав свою діяльність як економіст, але потім покинув цю професію, тому що вона занадто важка. Коли про це розповіли піонеру сучасної математичної логіки Бертрану Расселу, він сказав: «Це дивно. Я кинув економічну теорію через те, що вона занадто проста». — Ну то й що з цього? — А те, що й ти, читачу-економісте, не один… бо ж думали (хай підсвідомо) великі «формалісти» про велику «неформальність», яка, можливо, і допоможе тій самій фізиці вийти з явно параноїдального стану, коли далі кварків природа ділитись не хоче, а якщо не ділити, то… що робити, або й економіці, що явно тяжіє до неконтрольованої розмаїтості, що, як відомо, є однією з ознак шизофренії. — Не зовсім зрозумів, що хоче сказати автор, а ось помилки, тим більше в заголовках частин книги, це вже точно — річ неприпустима. Я маю на увазі те, що перед словом «реальності» в заголовку пропущено «до»… — Та ні, це свідомо: знаєте я, на відміну від тих, хто переконаний однозначно в істинності «до», не впевнений, що адаптація не є принаймні взаємною. — Ви що ж і справді вірите, що (як сказав, здається, Фіхте) «світ є не — я, створене моїм «я»? — Відомий фізик Н. Бор прибив над дверима свого помешкання підкову. Коли його спитали навіщо, він відповів: «Зрозуміло, я не вірю, що підкова приносить удачу. Але я чув, що вона допомагає незалежно від того, вірять у неї чи ні». — Ну і як, допомогло? — Йому — точно, а нам з Вами, читачу, можливо також, якщо справдиться СІ, яку я назвав теоремою Гегеля, і ми збільшимо нашу зв’язність із комп’ютером. 3.1. ПОНЯТТЯ РЕАЛЬНОСТІ ЯК РЕАЛЬНІСТЬ ПОНЯТЬ, АБО В ПОШУКАХ СЛОВА Права частина АСА-діаграми передбачає можливість взаємної адаптації проектованих і реалізованих систем. Коли вважати, що існуючі системи є погано визначеною категорією і все, що пізнане, — це моделі, які створено людством протягом його історії, а отже, належить до категорії реалізованих систем, то постає саме питання такої адаптації За проектовані системи можна взяти ті моделі, які ми б хотіли синтезувати, зокрема моделі вищих ступенів системності — метамоделі (в принципі АСА-діаграма припускає й інші інтерпретації). Звичайно, найбільш цікаво було б синтезувати метамодель найвищого ступеня системності, яка має бути, за визначенням, тільки одна (згадайте Іоанна). За умови дотримання всіх основних принципів і законів моделювання (ПМД, ПМВ, ПІБ, ЕКА, ЕПЦМ,..) ми в такому разі мали б надію найбільш ефективного вибору альтернатив у всіх сферах людської діяльності. 3.1.1. Що таке «що таке»? У книзі здебільшого використовувався індуктивний підхід до синтезу тих чи інших моделей завдяки реалізації принципу інфор¬мативного балансу (ПІБ), тобто…
Вы читаете Інформатика інвестування
