Прикладом найбільш яскравого успіху малого наукоємного бізнесу може бути фірма «Еппл», засновники якої С. Джобс і С. Возняк зібрали свій перший персональний комп’ютер у гара-жі. Вважається, що «Силікон велі» є найбільшим центром, у якому зосереджено 20 % світового виробництва комп’ютерів та електронних компонентів, розміщено 17 великих фірм електронної промисловості. Серцем технополісу дотепер залишається Стенфордський університет, до складу якого входить 30 інститутів, центрів і лабораторій. Найбільш відомі з них: • Інститут Гувера; • Інститут з вивчення енергії; • Центр з дослідження матеріалів; • Дослідницький центр з акустики і шуму; • лінійний прискорювач (установка довжиною 3,5 км); • Центр з дослідження інтегральних схем та ін. Стенфордський університет готовий розробляти будь-яку тематику — від досліджень з акустики і біотехнології до соціології та робототехніки. Університет має і свої промислові підприємства. Другою складовою технопарку є підприємства різних великих корпорацій. Найвідоміші: • «ІБM»; • «Хьюлетт Паккард»; • «Тексас-інструментс»; • «Ксерокс»; • «Дженерал електрик»; • «Феачайлд». Важливою складовою технопарку є всі види інфраструктури: транспорт, зв’язок, складське господарство, центри торгівлі, оренди, прокату, посередницькі фірми тощо. У зв’язку з тим, що Стенфордський парк виконує багато замовлень за військово-космічними програмами федерального уряду, його складовою частиною є об’єкти державної власності: військові аеродроми, дослідні полігони. На рис. 10.3 показана структура Стенфордського технопарку і технополісу на його ос-нові. Джерелами фінансування самого Стенфордського університету є: доходи від власних підприємств, плата студентів за навчання, державні дотації, надходження від реалізації науково-технічної продукції державним установам і приватним фірмам, приватні пожертвування. Економічне поєднання науки і виробництва досягається за допомогою такого механізму: • провідні вчені й інженери університету, будучи власниками промислових підприємств, продають акції своїх підприємств тим фірмам, у співробітництві з якими вони зацікавлені, розширюючи тим самим своє виробництво; • промислові фірми продають акції тим ученим, у співробітництві з якими зацікавлені, запрошують їх на роботу як керівників лабораторій або консультантів; • університет здає фірмам в оренду різні об’єкти, обладнання; • промислові фірми фінансують нові університетські підрозділи, сплачують стипендії, виступають як роботодавці для випуск¬ників університету. Таким чином, виникає взаємна зацікавленість у кінцево- му результаті — створенні та впровадженні наукомісткої продукції. Проте існують і суперечності між інтересами університету і фірмами. Фірми зацікавлені, в основному, в розробці сучасних технологій і продуктів, університети орієнтовані на розширення фундаментальних знань і фундаментальних досліджень. Як правило, приватні фірми ведуть наукові дослідження з метою комерційного використання інновацій, нових технічних можливостей. Проте університети оперативно відстежують по-треби промисловості і включаються в процеси впровадження нововведень і їх поширення шляхом створення мережі консуль-таційних структур, обміну спеціалістами, що справляє великий вплив на діяльність науково-дослідних лабораторій у промисло-вості. Взаємний інтерес переважає, саме міжфірмова наукова кооперація є одним з важливих чинників успіху Стенфордського науково-технічного парку. Прикладом такої кооперації може бути центр з дослідження інтегральних схем при Стенфорд- ському університеті, який фінансується фірмами «Дженерал електрик», «ІБМ», Міністерством оборони США. Усі фірми ма-ють повний доступ до результатів досліджень і право на їх ви-користання у виробництві. Слід зазначити, що більшість технопарків США, які стрімко розвиваються в останні роки, мають міжгалузевий характер. Наприклад «Рісер Траенгл парк Норт Кароліна» вирізняється незвичною диверсифікацією тематики своєї наукової роботи — від досліджень, пов’язаних із зловживанням ліками, до космічних польотів. На території парку функціонують університети, обчислювальні центри, урядові лабораторії та центри з охорони навколишнього середовища, підприємства з виробництва ком-п’ютерів. Створення технопарків і технополісів сприяє залученню капі-талів у той чи інший регіон країни, що розширює можливості їх комплексного розвитку, але головним їх завданням є стратегія прориву в нові сфери діяльності на основі розвитку регіональних науково-технічних центрів високого технологічного рівня. За свідченням літературних джерел [85, 100, 107, 112, 123,], усього в США створено більш як 80 науково-технічних регіональних зон, 300 технопарків та технополісів, у яких працює 45 тис. учених та 142 тис. спеціалістів. Лише в «Силіконовій долині» зосереджено 20 % світового виробництва обчислювальної техніки та комп’ю¬терів і розташовані такі всесвітньо відомі компанії, як «Дюпон», «Інтел», «Майкрософт», функціонує 3 тис. венчурних фірм, загаль¬на чисельність працюючих у них становить 200 тис. чоловік. Науково-технічні парки набули розвитку і в Європі. У Ве-ликобританії найвідомішим є Кембриджський технопарк, за-снований у 1973 р. на базі всесвітньо відомого університету. До його складу входять 350 фірм, які діють у сфері високих технологій. Франція була піонером серед західноєвропейських країн у створенні технопарків. Наприкінці 80-х років у країні нарахову-валось близько 10 парків, серед яких найбільшим був «Софія-Антиполіс», розміщений на площі 560 га. До його складу входило 26 промислових підприємств, 14 дослідних лабораторій, інноваційних центрів, у яких було зайнято близько 4 тис. чол. На початку 1985 р. в технопарку «Софія-Антиполіс» були сконцентровані підприємства багатьох великих міжнародних фірм. Серед клієнтів парку такі компанії, як «Доу кемікал», «Л’Ореаль», «Нестле» та ін. Технопарки, які створюються у Франції, мають тенденцію до певної спеціалізації. Так, створений поблизу м. Ліона «Жерлан біо-поль» має напрям розвитку — біотехнології. Інша особливість французьких технопарків — відносно великі розміри території. Ініціатива створення науково-технічних парків у Франції ви-никла на місцевому рівні, вона підтримувалась урядом країни.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
