25 до 39 % усіх нововведень упроваджується на основі отриманих даних про їх існування. Темпи поширення нововведень позитивно пов’язані з прибут-ковістю і негативно — з величиною капіталу, який необхідний для їх освоєння. На третьому етапі внутрішньоорганізаційного інноваційного процесу на підставі аналізу найістотніших властивостей но-вовведення проводиться його попередній вибір. У табл. 3.3 на-ведено 18 характеристик, які справляють найбільший вплив на формування настанов керівництва і персоналу щодо відбору нововведення. Головним критерієм відбору є економічна ефек-тивність нововведення, яка забезпечує виживання, результатив-ність, конкурентоспроможність і прибутковість підприємству (підприємцю). Таблиця 3.3 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НОВОВВЕДЕННЯ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Критерії оцінки Стадії процесу обізнаність з проблемою формування настанов і вибір нововве-дення рішення про впровадження нововве-дення проблема впроваджен-ня тривале використан-ня 1. Рівень фінансових витрат + + 2. Рівень віддачі на вкладений капі-тал + + + 3. Дійовість для досягнення поставлених цілей підприємства + 4. Ступінь ризику і невизначеності + 5. Швидкість розповсюдження інформації про інновацію + 6. Відповідність існуючим нормам і цінностям + 7. Складність інновації + + 8. Науковість + + 9. Відносна користь користувача + 10. Місце виникнення інновації + 11. Можливість упровадження ново-введення частинами + 12. Можливість повернення до поперед¬ньої практики + 13. Рівень схильності персоналу до ново¬введення + 14. Вплив нововведення на міжособисті відносини + 15. Можливість упровадження таєм-но + 16. Характеристика особи, від якої залежить розповсюдження інформації про нововведення + 17. Можливість подальшої модифікації нововведення + 18. Можливість дифузії нововведення + Процес нововведення на підприємстві як діяльність зі ство-рення комерційно вигідного товару (ініційованого ринком) здійс-нюється за такою схемою: • розроблення стратегічних цілей; • виявлення потреб ринку в нових виробах та генерування ідей нових товарів; • визначення можливостей фірми для створення цих виробів; • проведення досліджень з метою реалізації цих можливостей; • розроблення нового виробу (товару); • проектування, конструювання виробу; • випуск дослідного зразка; • пробний маркетинг (випробування дослідного зразка на рин-ку); • запуск виробу в серійне виробництво. Така схема організації процесу нововведення й управління ним у рамках підприємства передбачає тісну взаємодію функціо-нальних підрозділів управлінської системи, особливо тих, що бе-руть участь у розробленні, виробництві й реалізації нових товарів та обслуговуванні споживачів. На рис. 3.8 показана ця взаємодія. Існують і інші підходи до визначення стадій процесу нововве-день на підприємстві. Заслуговує на увагу така модель: • Одержання інформації про межу технології, товару на осно-ві S-подібної кривої. • Виникнення проблеми нововведення. • Розробка ідей, аналіз властивостей інновації.
Вы читаете Інноваційний менеджмент
