• Відбір ідей, оцінка їх економічної ефективності. • Дослідження, розробка, упровадження. • Розробка програми технологічного переозброєння підпри-ємства. • Виявлення вузьких місць виробництва. • Вибір організаційної форми структури виробництва та управління з метою впровадження нововведення. • Оперативне управління впровадженням інновації. За такої моделі впровадження нововведення на підприємстві в центрі уваги перебуває постійний пошук нових ідей, який здійс-нюють спеціальні науково-дослідні підрозділи (лабораторії), во-ни створюють автоматизовані банки даних. Вузькі місця на підприємстві виявляються з допомогою пас-портизації робочих місць. Паспорт підприємства дає змогу хара-ктеризувати можливості ефективного використання виробничих потужностей, устаткування, використання спеціалістів; оцінити економічну і соціальну ефективність інновацій, ранжувати їх від-бір з урахування витрат. Яка б модель інноваційного процесу не застосовувалась на підприємстві для розробки нововведення, важливим критерієм залишається ступінь її новизни. Саме від новизни інновації зале-жить конкурентоспроможність нововведення. Чим глибше під-приємство занурюється у нові сфери діяльності, тим вище стає його стратегічний ризик, і чим вищий рівень новизни концепції та технології, тим вища інтенсивність нововведення і пов’язаного з ним ризику, як це показано на рис. 3.9 [67, с. 356]. Рис. 3.9. Оцінка інтенсивності нововведення Слід зауважити, що рівень ризику, який пов’язаний з техноло-гічною інновацією, залежить також від джерела ідеї нового товару. Як свідчать численні європейські й американські дослідження, нововведення, які базуються на безпосередньому аналізі потреб, є успішнішими й ефективнішими. Сучасною тенденцією в дослідженнях інновацій є зондування дедалі віддаленіших перспектив стратегічного розвитку підпри-ємства. У кожній організації, яка займається бізнесом, у запасі має бути більше інноваційних ідей і проектів, ніж вона може здійснити. Організація, яка не приділяє належної уваги інноваціям, скоріш за все опиниться на хибному шляху, який веде до стагнації і загибелі. На підтвердження цього є вагомі аргументи з практики [144]. Сучасний бізнес, як уже не раз зазначалось, діє у середовищі, що постійно змінюється. Світ став динамічнішим, а конкуренція глобальнішою. Зароджуються новітні високі технології, напрям і наслідки розвитку яких важко передбачити. Тому гнучкість організації, її адаптивність до нововведень залишається єдиним ключовим чинником виживання і розвитку. При цьому велике значення має чинник часу, який безпосередньо впливає не тільки на рентабельність товару, а й на місце, яке посяде організація на рин¬ку серед своїх конкурентів. Наприклад, завдяки гнучким виробничим системам завод компанії «Дженерал електрик», який виробляє більше 1 млн електролічильників на рік, може дуже легко бути перепрограмованим на виробництво будь-якого з 2 тис. різновидів виробів і добитись переваг над менш спритними конкурентами, стрімко переміщуючись у нові сфери діяльності та виходячи з них, як тільки вони перестають приносити прибуток, а також швидко застосовувати нововведення для вдосконалення своєї продукції [23]. 3.4. Причини та джерела інноваційних ідей У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми [33, 45, 64, 77, 155], але більшість дослідників схиля-ється до думки, що головними причинами і джерелами іннова-ційних ідей є: • потреби ринку, попит споживача; • конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конку-рентні переваги та максимізувати прибуток; • підвищення престижу підприємства; • пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми; • наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію; • бажання працівників поліпшити свою майстерність у конк-ретній діяльності; • реалізація знань творчої особистості; • поради консультантів у будь-який період реорганізації фір-ми; • наукові відкриття, інтернаціоналізація науки; • винахідництво; • інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліп-шити діяльність організації. Розглянемо основні з зазначених причин детальніше. На думку аналітиків, однією з головних причин і одночасно джерелом інноваційних ідей є потреби ринку. Так, Т. Коно [55] стверджує, що 72 % всіх ідей, які успішно втілюються на ринку, стимулюються саме попитом. Вибагливі споживачі змушують виробника не тільки підвищувати стандарти якості виробів, по-слуг, а й змінювати моделі, удосконалювати їх конструкцію, створювати нові. Результати цілої низки економічних досліджень підтверджують, що в середньому із 100 успішно реалізованих нововведень близько 75 — це відповідь на потреби споживача (ринок, замовлення від уряду, виробничі потреби самого виробника) і тільки 25 нововведень є результатом упровадження нових технічних ідей, які виникли в процесі проведення НДДКР [67]. Спонукальним мотивом для інновацій є зміни зовнішнього середовища, які ведуть до появи нових потреб або нових засобів задоволення вже існуючих потреб. Приклад. Літо в Японії жарке і вологе, квартири невеликі. Бу-ли потрібні побутові кондиціонери невеликих розмірів, компакт-ні і безшумні. Це підштовхнуло японські фірми першими впровадити еко-номічні роторні компресори в кондиціонерах. Англійці обожнюють займатися садівництвом і англійські фір-ми випускають садово-городній інвентар найкращий у світі. Вимоги суспільства щодо захисту навколишнього середовища зумовлюють розроблення електромобілей, нових типів пакувальних матеріалів, які можна повністю переробити для подальшого використання. Загальна тенденція до старіння населення надихає на розроб-лення нових концепцій оздоровлення людини, ведення домаш-нього господарства, індустрії розваг. Японська фірма «ТОТО» запропонувала «розумний туалет», у якому використовуються біосенсорика і мікропроцесори з метою одержання даних для ме-дичної діагностики. Фірма «Соні» випустила на ринок відеоприлад, за допомогою якого діти можуть малювати кольорові картинки прямо на екрані телевізора. З погляду функціональних характеристик прилад має можливості комп’ютерної графіки. Аналіз закордонного досвіду показує, що у 80-ті роки ХХ ст. в конкурентній боротьбі на світових ринках досягли успіху ком-панії (в основному японські), які випускали традиційну, добре ві-дому продукцію, але таку, що мала перевагу в якості товарів і собівартості їх виробництва. У ХХІ ст. перемогу в конкуренції здобудуть ті фірми, які зможуть фундаментально освоїти вироб-ництво нової продукції, перспективні технології, нові методи ро-боти з ринком. Змінилися попит і психологія споживача. Сього-дні 90 % людей працюють з
Вы читаете Інноваційний менеджмент
