Молодші офіцери колись в свята мусили з'являтися до генералів а візитом. От приходить якось юнкер до генерала, у якого народився син, і доповідає:
— Имею честь явиться, ваше превосходительство!
— Спасибо, голубчик! Что, правда хорош мальчуган?
— Рад стараться, ваше превосходительство! — чітко відповів юнкер.
У РЕСТОРАНІ
Одного разу Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи в Києві, зайшов пообідати у великий ресторан, де обідали тільки пани. Він замовив собі обід і скоро дождався його.
В ресторан зайшов старий вусатий генерал. Він сів поруч Шевченка і замовив собі і свому собаці обід аж на сто карбованців. Йому зараз же і подали обід на стіл.
До стола, де сидів Шевченко, підійшов старець і попросив милостиню. Шевченко дав йому грошей. Старець підійшов до генерала і попросив:
— Подайте милостиню божому каліці, що постраждав на війні...
А генерал як закричить:
— Вон, мерзавец, от меня!
І так він страшно закричав, що, здавалося, і мертвий схопився б з труни і втік би.
А Шевченко на це подивився і вирішив написати про це вірш. Витягнув папір, олівець і пише. А генеральський собака з'їв свій обід, виліз на вільний стілець біля Шевченка і дивиться на нього. А він підвів голову, погладив собаку по голові і каже:
— Дивися, учися! Як научишся, то будеш письменником, а недоучишся — генералом. будеш.
РАПОРТ «РВОТНОМУ»
