ПРИСЛІВ'Я І ПРИКАЗКИ
Цар далеко бачить, а мало думає.
Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з'їв.
Цар правду у листах пише, а на ділі чортом дише.
Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять.
Цар — як кабан, а цариця — як печериця.
Царський маніфест спиною читали.
Архієрей не бог, а прокурор не правда.
В землі — черв'яки, у воді — чорти, в лісі — сучки, а в суді — крючки. Куди його йти?
Доти чоловік добрий, доки його десятником не наставлять
Коли карман сухий, то й суддя глухий.
Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом.
Не судись, бо постіл дорожче обійдеться за чобіт
Писар провинився, а шевця повісили.
Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок.
Так не візьме, як становий карбованця.
У суд ногою, а в гаманець рукою
Хто украв руб, того дають під суд, а хто тисяч двісті, того держать для честі.
ПАНИ І ПІДПАНКИ
ДВІ ДУМКИ
Віз селянин на ярмарок пана; тільки дорогою вісь зламалась, мусили заночувати серед шляху.
— Ну, що ж, ласкавий пане, — каже селянин, — я тому не винен, що так сталося, але вже тепер укладайтеся спати де хочете.
