В одного попа селяни обробляли землю з половини. От одного разу привезли снопи до нової клуні, і піп вийшов. Дядьки стали закурювати, а один між ними не курящий. І піп також не курить:
А один дядько й каже:
— Хто не курить і не нюхає табаки, той не стоїть і собаки!
А піп тоді:
— Так це виходить, що і я не стою собаки?
А дядько:
— Та ні, батюшко, ви стоїте двох, та ще й добрих!
ЩОБ ВАС БАТЮШКА ПОЇВ!
Це був дійсний факт. До одного нашого селянина внадився піп. Ходить та й ходить, а його годувать треба. От раз прийшов піп, а селянин на курей:
— Киш, киш, щоб вас собаки поїли!
То батюшка й каже:
— Та хіба ж можна так на божу птицю казати?! Ну і говори: «Щоб вас батюшка поїли!»
От ідуть вони одного разу вдвох вулицею, а собаки, як нападуть, як нападуть на них, то селянин і каже:
— А цитьте, щоб вас батюшка поїв!
ПРИСЛІВ'Я І ПРИКАЗКИ
У бога повір, то пан сам знайдеться.
Благослови, владико, дерти з бідних лико.
Бог лякає мужика громом, чорт — рогом, а піп знов богом і так без кінця.
Бог мені надопомагав, як сліпому окуляри.
Богові свічку, а чортові дві.
Богу слава, а попу подавай сала!
Бодай вас бог любив, а мене молодиці.
Бреше, як піп у церкві.
Будяки, як попи і дяки — не сій, а вони родяться.
Верни, Грицю, соб, бо в церкву заїхали..
Вихваляв циган кобилу: «Тут така кобила правильна, така правильна, як архієрей служе».
Віл мужикові для роботи, а мужик попові — для суботи.
Гвалт, миряни, у попа ладану не стало!
Гріх у міх, спаса в торбу, а духа в морду.
Громадський бугай од попа кращий чоловік.
Дурний піп, дурна його й молитва!
Дяк у дзвін, а дідько в клепало.
Дяк — що будяк, хоч трошки, а вколе.
За гроші і бога купити можна.
Іде на попа і з живого, і з мертвого.
І злодійка просить бога, щоб украсти.
Казав піп, що гусей не їсть, а людьми закусює.
Коли б нашій попаді та попова борода, давно б благочинним була!
Коли ви будете говіти? — Тоді, як хліба не стане.
